Територія сьогодні є надзвичайно важливим та обмеженим ресурсом і її ефективне використання значною мірою впливає на суспільний розвиток – у цьому контексті обов’язковим структурним елементом та територіальною основою стратегії регіонального розвитку має стати планування території.
Планування території являє собою процес розробки схем планування територій різного масштабу, результатом якого є формування генеральних планів та відповідної містобудівної документації. Планування території визначається як процес регулювання використання територій, який полягає у створенні та впровадженні містобудівної документації, ухваленні та реалізації відповідних рішень.
Закон України
Про регулювання містобудівної діяльності
Стаття 2. Планування і забудова територій
1. Планування і забудова територій – діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:
1) прогнозування розвитку територій;
2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;
3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;
4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;
5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об’єктів;
{Пункт 5 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1054-IX від 03.12.2020}
6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;
7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об’єктів;
8) реконструкцію існуючої забудови та територій;
9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об’єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;
10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;
10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;
{Частину першу статті 2 доповнено пунктом 10-1 згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
11) проведення моніторингу забудови;
12) ведення містобудівного кадастру;
13) здійснення контролю у сфері містобудування.
2. Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.
3. Містобудівна документація розробляється у формі електронного документа, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, на оновленій картографічній основі, облікованій у Державному картографо-геодезичному фонді України, в цифровій формі як набори тематичних геопросторових даних у Державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об’єктів містобудування для формування баз даних містобудівного кадастру.
{Частина третя статті 2 в редакції Законів № 2254-IX від 12.05.2022, № 2698-IX від 19.10.2022}
4. Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”. Розділ “Охорона навколишнього природного середовища”, що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.
{Статтю 2 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018}
Стаття 11. Планування територій на державному рівні
1. Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до закону Генеральної схеми планування території України, схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.
2. Містобудівна документація на державному рівні підлягає експертизі та стратегічній екологічній оцінці.
{Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018}
Стаття 12. Розроблення та затвердження схем планування окремих частин території України
1. За рішенням Кабінету Міністрів України розробляються схеми планування окремих частин території України: кількох областей, узбережжя Чорного та Азовського морів, гірських територій Карпат, територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших територій з підвищеним техногенним навантаженням чи ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.
2. Замовниками схем планування окремих частин території України є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради.
3. Схеми планування окремих частин території України затверджуються рішенням замовників таких схем.
4. Склад, зміст, порядок розроблення схем планування окремих частин території України визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Стаття 13. Планування територій на регіональному рівні
1. Планування територій на регіональному рівні здійснюється шляхом розроблення схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів.
2. За рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних (районних) державних адміністрацій можуть розроблятися схеми планування окремих частин Автономної Республіки Крим, областей (районів).
{Статтю 13 доповнено частиною другою згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
1. Рішення про розроблення схем планування території Автономної Республіки Крим, областей, районів або про внесення змін до них чи окремих їх розділів приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна обласна або районна рада.
{Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
2. Організація розроблення та внесення змін до схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів здійснюється відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та районними державними адміністраціями.
{Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
3. Замовником схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідні обласні та районні ради.
4. Схеми планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів затверджуються рішенням відповідних рад за умови здійснення стратегічної екологічної оцінки та отримання позитивного висновку державної експертизи.
{Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018}
5. Склад, зміст, порядок розроблення містобудівної документації на регіональному рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Містобудівна документація на регіональному рівні містить розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження містобудівної документації на регіональному рівні за відсутності такого розділу забороняється.
{Частину п’яту статті 14 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2486-IX від 29.07.2022}
Стаття 15. Реалізація схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів
1. Реалізація схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів здійснюється шляхом розроблення, затвердження і виконання відповідних програм економічного і соціального розвитку.
2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та районні державні адміністрації забезпечують проведення моніторингу реалізації схем планування території Автономної Республіки Крим, областей та районів.
3. У разі зміни соціально-економічних показників, на основі яких розроблено схеми планування території Автономної Республіки Крим, області, району, або виникнення потреби у розміщенні об’єктів державного, регіонального значення Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна або районна рада приймають рішення про розроблення чи про внесення змін до схеми планування відповідної території.
Стаття 15-1. Програма комплексного відновлення області
1. Програма комплексного відновлення області розробляється за рішенням голови обласної державної адміністрації.
2. Програма комплексного відновлення області розробляється у формі електронного документа та вноситься до Реєстру будівельної діяльності у форматі, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
3. Програма комплексного відновлення області включає:
1) загальний опис області;
2) інформацію про наявність містобудівної документації на території області, аналіз щодо її актуальності та ступінь її реалізації;
3) аналіз негативних впливів (у тому числі бойових дій, терористичних актів, диверсій, надзвичайних ситуацій), що призвели до необхідності розроблення програми;
4) аналіз ресурсів території для відновлення життєдіяльності області;
5) інформацію щодо необхідності підготовки території (у тому числі здійснення розмінування, демонтажу зруйнованих будівель та споруд, рекультивації земель);
6) інформацію щодо технічної можливості, економічної доцільності відновлення населених пунктів (територій), що постраждали внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, надзвичайних ситуацій;
7) інформацію щодо технічної можливості, економічної доцільності відновлення інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, інфраструктури електронних комунікаційних мереж, інженерної інфраструктури меліоративних систем;
8) обґрунтовані пропозиції щодо зміни функціонального призначення окремих територій області (які мають вплив на інтереси декількох територіальних громад) з урахуванням існуючої забудови та наявної містобудівної документації;
9) обґрунтовані пропозиції щодо перенесення об’єктів виробничої сфери (які мають вплив на інтереси декількох територіальних громад);
10) загальні підходи та пропозиції щодо комплексного відновлення, розвитку території області та заходи для їх реалізації;
11) попередній фінансово-економічний розрахунок заходів для забезпечення комплексного відновлення області;
12) пропозиції щодо джерел фінансування заходів для забезпечення комплексного відновлення області.
4. Голова обласної державної адміністрації протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення звіту про громадське обговорення програми комплексного відновлення області вносить її на розгляд відповідної обласної ради.
Програма комплексного відновлення області затверджується відповідною обласною радою протягом 30 календарних днів з дня її внесення на розгляд.
5. Положення затвердженої програми комплексного відновлення області є складовими вихідних даних для розроблення програм комплексного відновлення населених пунктів (територій).
6. Програма комплексного відновлення області розробляється відповідною обласною державною адміністрацією самостійно або із залученням відповідних фахівців підприємств, установ, організацій. Закупівля послуг з розроблення програми комплексного відновлення області здійснюється відповідно до закону.
7. Склад, зміст, порядок розроблення, проведення громадського обговорення, погодження, внесення змін до програми комплексного відновлення області визначаються Кабінетом Міністрів України.
8. Програма комплексного відновлення області не підлягає стратегічній екологічній оцінці, розгляду архітектурно-містобудівною радою.
9. Фінансування робіт з розроблення програми комплексного відновлення області здійснюється за рахунок бюджетних коштів, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій.
{Закон доповнено статтею 15-1 згідно із Законом № 2254-IX від 12.05.2022}
Стаття 15-2. Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини)
1. Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) розробляється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.
2. Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) розробляється у формі електронного документа та вноситься до Реєстру будівельної діяльності у форматі, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.
3. Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) включає:
1) загальний опис населеного пункту (території), для якого (якої) вона розробляється, у тому числі:
а) географічне розташування;
б) загальна економічна оцінка;
в) загальна екологічна оцінка;
г) кількість постійного населення;
ґ) кількість тимчасово переміщеного населення;
2) інформацію про наявність містобудівної документації на території територіальної громади (її частини), аналіз щодо її актуальності та ступінь її реалізації;
3) аналіз негативних впливів (у тому числі бойових дій, терористичних актів, диверсій, надзвичайних ситуацій), що призвели до необхідності розроблення програми;
4) аналіз негативних впливів, що призвели до необхідності розроблення програми, на традиційний характер середовища, історичні ареали населених місць, об’єкти культурної спадщини;
5) аналіз ресурсів території для відновлення життєдіяльності території територіальної громади (її частини);
6) інформацію щодо необхідності підготовки території (у тому числі здійснення розмінування, демонтажу зруйнованих будівель та споруд, рекультивації земель);
7) інформацію про шкоду, заподіяну бойовими діями, терористичними актами, диверсіями, надзвичайними ситуаціями:
а) об’єктам житлової нерухомості та об’єктам громадського призначення;
б) об’єктам виробничого комплексу (промисловості, сільського господарства тощо);
в) об’єктам соціальної сфери;
г) об’єктам культурної спадщини;
ґ) об’єктам житлово-комунального господарства;
д) об’єктам інженерно-транспортної, енергетичної інфраструктури, інфраструктури електронних комунікаційних мереж, інженерної інфраструктури меліоративних систем;
е) захисним спорудам цивільного захисту;
є) іншим об’єктам, що мають вплив на життєдіяльність відповідної території територіальної громади (її частини) (за наявності);
8) інформацію щодо технічної можливості, економічної доцільності відновлення пошкоджених об’єктів шляхом виконання робіт з реконструкції, реставрації, капітального чи поточного ремонту;
9) інформацію щодо технічної можливості, економічної доцільності відновлення об’єктів шляхом нового будівництва або пропозиції щодо будівництва нових об’єктів замість тих, що зазнали пошкоджень або зруйновані, з визначенням застосування проектів повторного використання та розроблення індивідуальних проектних рішень;
10) інформацію щодо необхідних заходів інженерної підготовки та інженерного захисту території;
11) обґрунтовані пропозиції щодо доцільності зміни функціонального призначення територій територіальної громади (її частини) з урахуванням існуючої забудови та наявної містобудівної документації;
12) пропозиції щодо внесення змін або розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;
13) обґрунтовані пропозиції щодо перенесення об’єктів виробничої сфери;
14) план заходів для забезпечення комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) з визначенням пріоритетності;
15) попередній фінансово-економічний розрахунок для забезпечення заходів комплексного відновлення території територіальної громади (її частини);
16) пропозиції щодо джерел фінансування заходів для забезпечення комплексного відновлення території.
4. Виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення звіту про громадське обговорення програми комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) вносить її на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) погоджується уповноваженим органом містобудування та архітектури обласної державної адміністрації протягом 10 календарних днів з дня її надходження.
Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 календарних днів з дня її внесення на розгляд.
5. Положення затвердженої програми комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) є складовими вихідних даних для розроблення та внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні.
6. Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) розробляється виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради самостійно або із залученням відповідних фахівців підприємств, установ, організацій. Закупівля послуг з розроблення програми комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) здійснюється відповідно до закону.
7. Склад, зміст, порядок розроблення, проведення громадського обговорення, погодження, внесення змін до програми комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) визначаються Кабінетом Міністрів України.
8. Програма комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) не підлягає стратегічній екологічній оцінці, розгляду архітектурно-містобудівною радою.
9. Фінансування робіт з розроблення програми комплексного відновлення території територіальної громади (її частини) здійснюється за рахунок бюджетних коштів, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій.
{Закон доповнено статтею 15-2 згідно із Законом № 2254-IX від 12.05.2022}
Стаття 16. Планування територій на місцевому рівні
1. Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.
Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.
Оновлення містобудівної документації передбачає:
1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;
2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;
3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства в частині формату зберігання та оброблення даних.
Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 16-1, 17, 18 та 19 цього Закону. При цьому затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні, що не пов’язано із внесенням змін до неї, не потребує звернення до відповідних органів виконавчої влади для визначення державних інтересів, проведення громадського обговорення. Стратегічна екологічна оцінка такої документації не здійснюється, крім випадку, якщо замовником відповідно до законодавства прийнято рішення про здійснення стратегічної екологічної оцінки незначних змін до документа державного планування.
3. Внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у порядку, визначеному законодавством для її розроблення та затвердження.
4. Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
Містобудівна документація на місцевому рівні містить розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Затвердження містобудівної документації на місцевому рівні за відсутності такого розділу забороняється.
{Частину четверту статті 16 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2486-IX від 29.07.2022}
5. Обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України “Про Державний земельний кадастр”.
Класифікація обмежень у використанні земель, що можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, затверджується Кабінетом Міністрів України.
{Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012; в редакції Закону № 711-IX від 17.06.2020}
Схема планування території об’єднаної територіальної громади
Сьогодні дуже актуальним є комплексний підхід до планування території – адже це ключ до сталого, планомірного та гармонійного розвитку громади.
Головна мета схеми планування території об’єднаної територіальної громади (ОТГ) – обґрунтувати майбутні потреби та визначити переважні напрямки використання її території з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, визначити території, що мають особливу цінність, встановити передбачені законодавством обмеження на їх планування, забудову та інше використання.
Розроблення схеми планування території ОТГ здійснюється з урахуванням стратегії ії розвитку. При цьому визначаються види переважного функціонального використання територій (житлові, виробничі, рекреаційні тощо), напрямки транспортних та інженерних магістралей, встановлюються планувальні обмеження на використання території. Саме тому схема простого планування території об’єднаної громади сьогодні має бути одним із найважливіших документів, яких вона потребує.
Схема просторового планування території громади – це інструмент розумного управління для органів місцевого самоврядування. Завдяки застосуванню геопросторових даних є можливість оперативно приймати рішення щодо забезпечення життєдіяльності громади в будь-якій сфері: освіті, медицині, інженерно-транспортній, санітарно-епідемічному благополуччі, пожежній безпеці тощо. Соціально-економічний розвиток об’єднаних територіальних громад неможливий і без зміцнення місцевого самоврядування та досягнення їх фінансової спроможності. Стратегічне просторове планування території дає можливість створювати й ефективніше залучати інвестиційні програми та проекти.
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ
ПЛАНИРОВКА И ЗАСТРОЙКА ТЕРРИТОРИЙ
PLANNING AND BULDING OF TERRITORIES
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Ці державні будівельні норми поширюються на планування і забудову територій населених пунктів та міжселенних територій на державному, регіональному та місцевому рівні й застосовуються у відповідності з [7].
1.2 Ці норми обов’язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об’єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських населених пунктів та інших територіях
1.3 Ці норми не поширюються на планування та забудову територій стратегічних об’єктів, об’єктів військово-промислового комплексу, пенітенціарних об’єктів, специфічних та вузько спеціалізованих виробництв (у тому числі вугільних розрізів і шахт, газосховищ і газоперекачувальних станцій, кар’єрів відкритого видобутку корисних копалин).
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на такі документи:
ДБН А.2.1-1-2008 Інженерні вишукування для будівництва
ДБН Б 2.2-5:2011 Планування і забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій
ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Основні вимоги
ДБН В.1.1-12:2014 Будівництво у сейсмічних районах України
ДБН В.1.1-25-2009 Інженерний захист територіїй та споруд від підтоплення та затоплення
ДБН В.1.1-31:2013 Захист територій, будинків і споруд від шуму
ДБН В.1.2-4:2006 Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)
ДБН В.2.2-4:2018 Будинки і споруди. Заклади дошкільної освіти
ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.2-40:2018 Інклюзивність будівель і споруд для маломобільних груп населення
ДБН В.2.3-4:2015 Автомобільні дороги. Частина 1. Проектування. Частина 2. Будівництво
ДБН В.2.3-5:2018 Вулиці та дороги населених пунктів
ДБН В.2.3-7:2018 Споруди транспорту. Метрополітени
ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів
ДБН В.2.3-18:2007 Трамвайні та тролейбусні лінії. Загальні вимоги до проектування
ДБН В.2.4-2-2005 Полігони твердих побутових відходів
ДБН В.2.4-5:2012 Хвостосховища і шламонакопичувачі. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво
ДБН В.2.5-16-99 Визначення розмірів земельних ділянок для об’єктів електричних мереж
ДБН В.2.5-20:2018 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання
ДБН В.2.5-23:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення
ДБН В.2.5-39:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі
ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація
ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування
ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування
ДБН В.2.5-77:2014 Котельні
ДБН В 2.6-31:2016 Теплова ізоляція будівель
ДСП 145 Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць
ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів
ДСП 1370/23902 Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей
ДСП 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною
ДСН 239-96 Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електро магнітних випромінювань
ДСТУ 8635:2016 Геліоенергетика. Площадки для фотоелектричних станцій
ДСТУ 8767:2018 Пожежно-рятувальні частини. Вимоги до дислокації та району виїзду, комплектування пожежними автомобілями та проектування
ДСТУ Б Б.2.2-10:2016 Склад та зміст науково-проектної документації щодо визначення меж і режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування
ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013 Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації на мирний час
ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 Настанова з улаштування контейнерних майданчиків
ДСТУ-Н Б.Б 2.2-9:2013 Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови
ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія
ДСТУ-Н Б В.2.2-27:2010 Настанова з розрахунку інсоляції об’єктів цивільного призначення
ДСТУ-Н Б В.2.3-34:2016 Настанова з виконання робіт при будівництві мостів та труб
СНиП 2.05.06-85* Магистральные трубопроводы (Магістральні трубопроводи)
СНиП 2.05.07-91 Аэродромы (Аеродроми)
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цих Нормах вживаються терміни, встановлені:
Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”: територіальна громада;
Законом України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”: об’єднана територіальна громада;
Земельним Кодексом України: земельна ділянка, землі загального користування, землі природно-заповідного фонду, землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення, землі історико-культурного призначення, землі лісогосподарського призначення, землі водного фонду; прибережні захисні смуги, водоохоронні зони, пляжні зони, межа області, району, села, селища, міста;
Законом України “Про інвестиційну діяльність”: інвестиційний проект;
Повітряним кодексом України: аеродром, аеропорт, приаеродромна територія, землі аеропортів (аеродромів);
Кодексом цивільного захисту України: інженерно-технічні заходи цивільного захисту;
Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”: Генеральна схема планування території України, генеральний план населеного пункту, детальний план території, інженернотранспортна інфраструктура, лінії регулювання забудови, містобудівна документація, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі – містобудівні умови та обмеження), план зонування території (зонінг), планування території, приміська зона, проектна документація, схеми планування території на регіональному рівні, територія, червоні лінії;
Законом України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”: землі енергетики, зона впливу електромагнітного поля, кабельна лінія електропередачі, магістральна теплова мережа, об’єкт енергетики, охоронна зона магістральних теплових мереж, охоронні зони об’єктів енергетики, повітряна лінія електропередачі, санітарно-захисна зона об’єктів енергетики, теплова мережа, трансформаторна підстанція;
Законом України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”: санітарне та епідемічне благополуччя населення, середовище життєдіяльності людини (далі – середовище життєдіяльності), фактори середовища життєдіяльності;
Законом України “Про правовий режим земель охоронних зон об’єктів магістральних трубопроводів”: магістральний трубопровід, охоронна зона об’єктів магістральних трубопроводів;
Законом України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”: багатоквартирний будинок;
Законом України “Про автомобільні дороги”: автомобільна дорога, об’єкти дорожнього сервісу, проїзна частина, смуга руху;
Законом України “Про благоустрій населених пунктів”: вулично-дорожня мережа, зелені насадження;
Законом України “Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва”: зелена зона, лісопарк, ліс населеного пункту, парк, рекреаційна зона, сквер, урочище;
Законом України “Про природно-заповідний фонд України”: природно-заповідний фонд, природні території та об’єкти, природні заповідники, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади,
дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, регіональні ландшафтні парки, національні природні парки, біосферні заповідники;
Законом України “Про охорону земель”: земельні ресурси;
Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”: курортні і лікувальнооздоровчі зони, рекреаційні зони;
Законом України “Про стратегічну екологічну оцінку”: стратегічна екологічна оцінка;
Законом України “Про трубопровідний транспорт”: магістральний трубопровід, об’єкти трубо – провідного транспорту, охоронна зона;
Законом України “Про охорону культурної спадщини”: об’єкт культурної спадщини, нерухомий об’єкт культурної спадщини, пам’ятка культурної спадщини, види об’єктів культурної спадщини: археологічні об’єкти культурної спадщини, історичні об’єкти культурної спадщини, об’єкти мону – ментального мистецтва, об’єкти архітектури, об’єкти містобудування, об’єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні території, об’єкти науки і техніки; зони охорони пам’ятки, історичне населене місце, історичний ареал населеного місця, традиційний характер середовища, консервація, музеєфікація, пристосування, реабілітація, ремонт, реставрація, щойно виявлений об’єкт культурної спадщини, об’єкт всесвітньої спадщини, буферна зона, історико-культурний заповідник, історико-культурна заповідна територія, режими використання пам’яток, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць, межі та режими використання зон охорони пам’яток, план організації території історико-культурного заповідника, план організації історикокультурної заповідної території;
Законом України “Про засади державної регіональної політики”: регіон, державна регіональна політика, макрорегіон, мікрорегіон, регіональний розвиток, державна стратегія регіонального розвитку;
Законом України “Про стимулювання розвитку регіонів”: промисловий район, сільський район;
Законом України “Про основи містобудування”: містобудування (містобудівна діяльність), місто будівна документація;
Законом України “Про основи національної безпеки України”: національні інтереси, пріоритети національних інтересів;
Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”: багатоквартирний будинок, прибудинкова територія;
Законом України “Про курорти”: курорт, санаторно-курортні заклади, округ санітарної охорони, зони округу санітарної охорони;
Законом України “Про туризм”: туризм, турист;
Законом України “Про індустріальні парки”: індустріальний (промисловий) парк;
Законом України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”: технологічний парк (технопарк);
Законом України “Про інноваційну діяльність”: інноваційна діяльність, інноваційне під приємство;
Законом України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”: буферна зона, екологічна мережа, природний коридор, природний ландшафт, природний регіон;
Положенням “Про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України”, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 22.06.2009 р. № 330, зареєстрованим Міністерством юстиції України 22.07.2009 р. за № 679/166: екскурсант, рекреант, рекреація, рекреаційна діяльність;
Національним стандартом України ДСТУ 4527:2006 “Послуги туристичні. Засоби розміщення”: база відпочинку, будинок відпочинку, готель, готель-люкс, апарт-готель, акватель, дитячий табір, індивідуальний засіб розміщення, кемпінг, мотель, пансіонат, санаторій, табір праці та відпочинку, туристична база, туристичний комплекс.
В цих Нормах додатково використані такі терміни та визначення позначених ними понять:
3.1 автозаправний комплекс
Автозаправна станція з об’єктами (будинками, спорудами, приміщеннями) обслу говування водіїв, пасажирів (роздрібна торгівля продуктами харчування), автотранспорту (техніч ного обслуговування, миття автомобілів, роздрібна торгівля запасними частинами, мастильними речовинами)
3.2 автозаправна станція
Комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберiгання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту) (далі – автотранспорт)
3.3 автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (далі – АГНКС)
Автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки стисненим природним газом
3.4 архітектурно-планувальна структура
Просторове розміщення магістральної вулично-дорожньої мережі і прилеглих до неї громадських просторів (планувальний каркас населеного пункту), що у сукупності з вулицями та проїздами формують інфраструктуру транспортного-пішохідного і велосипедного руху 3.5 багатоквартирна забудова
Територія житлової забудови або її частини, у межах якої розташовуються багатоквартирні житлові будинки.
3.6 багатопаливна автозаправна станція (далі – БП АЗС)
Автозаправна станція, технологічне обладнання якої призначено для заправлення автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких дозволяється рідке моторне паливо (бензин та/або дизельне паливо)
3.7 багатофункціональні споруди
Будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, різного громадського, житлового та іншого призначення, поєднання яких обумовлене економічною доцільністю і містобудівними вимогами
3.8 блакитні лінії
Лінії обмеження висоти та силуету забудови, спрямовані на регулювання естетичних та історико- містобудівних якостей забудови
3.9 блочна автозаправна станція
Автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним
паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розміщенням паливороздавальних колонок (далі – ПРК) над резервуаром зберігання палива та виконана як цілісний заводський виріб
3.10 будинок дачний
Житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тим часового перебування або постійного проживання
3.11 будинок садовий
Будівля для літнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків
3.12 відсоток забудови
Відношення площі під забудовою житлового будинку з урахуванням площі в контурах, що виступають, до площі земельної ділянки.
3.13 внутрішній транспорт
Сукупність транспортних ліній і вузлів та рухомий склад для здійснення внутрішніх пасажирських та вантажних перевезень, що використовується у містах та інших населених пунктах
3.14 громадський центр
Територія концентрованого розміщення закладів та підприємств обслуговування населення, адміністративних будівель у планувальній структурі населеного пункту. Громадські центри поділяються на: загальноміські багатофункціональні, центри міських адміністративних та планувальних районів, спеціалізовані центри, центри виробничих зон
3.15 демографічний прогноз
Прогноз динаміки чисельності населення населеного пункту, територіальної громади і їх основних демографічних параметрів (чисельність постійного та наявного населення, статево-віковий склад, родинний стан, джерела росту, професійний склад, освіта, міграція, соціальний стан)
3.16 житлова група
Два та більше житлових будинків, планувально об’єднаних загальним дворовим простором
3.17 житловий район
Елемент соціально-планувальної структури населеного пункту, що обмежений магістралями (міського або районного значення), природними рубежами з радіусом обслуговування 1,0 км – 1,5 км і складається з декількох мікрорайонів та повного комплексу об’єктів періодичного обслуговування
3.18 жовті лінії
Лінії обмеження зон можливих завалів житлових, громадських, промислових та інших будівель і споруд, розміщених вздовж магістральних вулиць сталого функціонування, по яких проводиться евакуація населення категорованого міста, віднесеного до відповідної групи цивільного захисту в особливий період, та підтримується транспортне забезпечення виконання рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Визначається при розробленні містобудівної документації для міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту
3.19 зблокований житловий будинок
Будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю
3.20 зелені лінії
Лінії що визначають площі усіх озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів і лісопарків (існуючих та тих, що резервуються), об’єктів природнього заповідного фонду, зон охоронного ландшафту, в межах яких встановлені обмеження щодо розміщення об’єктів відповідно до законодавства
3.21 зовнішній транспорт
Сукупність транспортних ліній і вузлів та рухомий склад, що забезпечують і обслуговують зовнішні зв’язки населеного пункту
3.22 зона житлової забудови
Зона населеного пункту, призначена для розміщення житлової забудови і пов’язаних з нею громадських центрів, підприємств повсякденного та періодичного обслуговування населення,
зелених насаджень та вулично-дорожньої мережі
3.23 зона обслуговування
Територія, яка охоплена певними видами обслуговування населення, що мешкає на цій території
3.24 зона охорони археологічного культурного шару
Територія за межами пам’ятки археології та її охоронної зони, де виявлені окремі археологічні знахідки або можливе існування археологічного культурного шару, призначена для забезпечення збереження і дослідження пам’яток археології
3.25 зона охоронюваного ландшафту
Природна незабудована чи переважно природна з розосередженою історичною мало поверховою забудовою територія за межами охоронної зони пам’яток культурної спадщини, з якою пам’ятки складають єдине композиційно-пейзажне ціле, яка встановлюється для збереження характерного історичного природного оточення пам’яток та відіграє разом з ними важливу роль у формуванні образу населеного пункту або окремого пейзажу
3.26 зона регулювання забудови
Забудована чи призначена під забудову територія за межами охоронної зони пам’яток культурної спадщини, що визначається для збереження домінуючої ролі пам’яток у композиції і пейзажі населеного пункту
3.27 інженерна інфраструктура
Комплекс інженерних споруд і мереж
3.28 історичне ядро населеного пункту
Цілісне історичне архітектурно-містобудівне утворення, яке зберегло своє домінуюче значення та продовжує відігравати вагому роль у соціально-культурному функціонуванні населеного пункту
3.29 квартал
Первинний елемент архітектурно-планувальної структури населеного пункту, що є частиною його території, обмеженої червоними лініями вулиць, у деяких випадках проїздами або природними межами
3.30 комплексні охоронні зони пам’яток культурної спадщини
Спільні охоронні зони, встановлені для певної сукупності пам’яток культурної спадщини на території з їх високою концентрацією
3.31 комплексна оцінка території
Системний аналіз зовнішніх та внутрішніх конкурентних переваг та обмежень у розвитку населеного пункту або території, що включає оцінку ресурсного, інженерно-транспортного,
економічного, науково-технічного, туристичного потенціалів з урахуванням демографічного прогнозу та екологічного стану території
3.32 контейнерна автозаправна станція
Установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері
3.33 міграція маятникова
Регулярне переміщення працівників до місць роботи або учнів, студентів до місць навчання, що знаходяться в інших населених пунктах з поверненням у місця постійного проживання
3.34 міжмагістральна територія
Частина території міста, обмежена магістральними вулицями міського та районного значення, у межах якої розміщуються житлові вулиці та квартали з забудовою
3.35 міжселенне обслуговування
Забезпечення адміністративних та соціальних потреб населення відповідної системи розселення комплексом розташованих у місті громадських центрів, установ та організацій обслуговування
3.36 мікрорайон
Первинний елемент соціально-планувальної структури території населеного пункту, який містить житлову забудову, повний комплекс об’єктів повсякденного обслуговування, зелені насадження, об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури і обмежений магістральними вулицями загальноміського та районного значення, а подекуди проїздами
3.37 місто-центр
Міський населений пункт з найбільшою чисельністю населення і найвищим адміністративним статусом, соціально-економічним та культурним потенціалом, який домінує у відповідній системі розселення
3.38 модульна автозаправна станція
Автозаправна станція з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням ПРК та резервуара зберігання палива
3.39 охоронна зона пам’ятки культурної спадщини
Прилегла до території пам’ятки (в тому числі пам’ятки, внесеної до Списку всесвітньої спадщини) територія, що визначається в установленому законодавством порядку
3.40 паливозаправний пункт
Автозаправна станція, яка розташована на території підприємства і призначена для заправлення автотранспорту, який належить підприємству
3.41 пересувна АЗС
Комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів
3.42 периметральна забудова
Забудова кварталів житловими та громадськими будинками, які розміщуються вздовж вулиць та проїздів, що їх оточують, без розривів між окремими будівлями
3.43 пішохідна зона
Площі, майданчики, парки, сквери, бульвари, проходи і вулиці в забудові населеного пункту, що призначені для руху пішоходів та можливості проїзду (під’їзду) лише спеціального транспорту
3.44 планувальна зона
Елемент соціально-планувальної структури найкрупнішого міста з громадським центром підприємств і закладів обслуговування, зона впливу якого розповсюджується на частину прилеглої території міста і приміської зони
3.45 планувальний район
Елемент соціально-планувальної структури крупного та найкрупнішого міста, який складається із двох або більше житлових районів та територій промислового або іншого виробничого призначення, а також центру громадського обслуговування
3.46 пожежне депо
Будівля (споруда) для зберігання та технічного обслуговування пожежних автомобілів й оснащення, розташування особового складу пожежно-рятувального підрозділу
3.47 радіус обслуговування
Умовна нормативна відстань від закладів та установ повсякденного, періодичного або епізодичного обслуговування до житлових будинків або території житлової забудови населеного пункту, яка встановлюється містобудівною документацією з урахуванням пішохідної чи транспортної доступності
3.48 рекреаційно-оздоровчі ліси
Ліси, що опорядковуються та використовуються для рекреаційних цілей із відповідним рівнем благоустрою
3.49 рекреаційне житло
Різновид житла, представлений виключно приватними житловими будинками, призначеними для постійного проживання власників житла спільно з тимчасовим розміщенням обмеженої кількості відпочиваючих і які розміщені за межами озеленених територій загального користування
3.50 рекреаційне навантаження
Показник, що характеризується кількістю рекреантів на одиницю площі за певний період і визначає рівень сукупного антропогенного впливу на природний комплекс певної території в процесі рекреаційної діяльності
3.51 рекреаційні території (акваторії)
Ділянки суші (або водного простору), які призначені для здійснення рекреаційної діяльності та відпочинку рекреантів
3.52 реновація об’єктів історичної забудови
Відновлення зовнішнього вигляду морально й фізично застарілих будівель та споруд (за виключенням пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини) з модернізацією внутрішнього планування відповідно за сучасних вимог та з сучасними матеріалами
3.53 реновація територій історичної забудови
Комплексна реконструкція [73] територій історичної забудови зі збереженням первісної/існуючої функції
3.54 розрахунковий період
Відрізок часу щодо планування населених пунктів та інших територій, що характеризується розрахунковими параметрами та показниками територіального, соціально-економічного розвитку, розвитку соціальної, інженерної, транспортної інфраструктури та природно-ландшафтного комплексу тривалістю 15-20 років
3.55 реконструкція території з існуючою забудовою
Оновлення території зі зміною її функціонального призначення або цільового використання окремих земельних ділянок, поліпшенням якості вуличної мережі, інженерного обладнання та благоустрою, знесенням або перебудовою застарілих будівель та споруд, а також спорудження нових об’єктів різного функціонального призначення відповідно до містобудівної документації
3.56 садибний будинок (індивідуальний будинок)
Житловий будинок з присадибною ділянкою та господарськими спорудами, призначеними для одного домогосподарства
3.57 садибна забудова
Забудова, що сформована індивідуальними чи зблокованими житловими будинками
3.58 система розселення
Сукупність населених пунктів, об’єднаних сталими трудовими та культурно-побутовими зв’язками, орієнтованих на центр системи розселення
3.59 соціальна інфраструктура
Комплекс закладів, установ та підприємств обслуговування, які забезпечують соціальні запити населення у сфері охорони здоров’я, виховання й освіти, культури, фізичної культури та спорту, торгівлі, побутового, житлово-комунального обслуговування
3.60 соціально-планувальна структура
Просторова локалізація центрів громадського обслуговування населення різних рівнів і зон їхнього впливу, що поділяються за рівнем обслуговування: повсякденного, періодичного та епізодичного
3.61 стратегічна перспектива
Загальна концептуальна модель планувальної організації території адміністративно- територіальних одиниць, яка не має конкретних часових рубежів розрахункових періодів, визначених містобудівною документацією
3.62 територіальна зона
Частина території населеного пункту з особливим, визначеним законодавством, містобудівною документацією, землевпорядною документацією, режимом використання, в тому числі з переважним функціональним використанням, містобудівними умовами та обмеженнями
3.63 традиційна автозаправна станція
Автозаправна станція з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту тільки рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом); характеризується розосередженим розташуванням резервуарів зберігання палива і паливно-роздавальних колонок
3.64 транспортна інфраструктура
Система транспортних споруд і мереж
3.65 функціональна зона
Частина території населеного пункту з явно вираженою переважною функцією її містобудівного використання: житлова, громадська, виробнича та рекреаційна, що відображається у містобудівній документації
3.66 функціональне зонування
Визначення містобудівною документацією віднесення території до відповідної функціональної зони
3.67 функціонально-планувальна структура
Просторова модель пов’язаних між собою територій, призначених для розташування різних видів соціальної, виробничої, комунікаційної діяльності, рекреаційного та ландшафтного комплексу
3.68 центр населеного пункту
Центральна частина міста, селища, села, де концентруються головні функції управління, культури, соціального обслуговування населення та головні архітектурні ансамблі
3.69 цінна історична забудова
Будинки і споруди, що мають художню та історичну цінність, є характерними для конкретного історичного населеного місця або належать до характерних зразків архітектури та будівництва відповідної епохи і поряд з пам’ятками архітектури відіграють визначальну роль у традиційному міському середовищі.
3.70 цілісне історичне архітектурно-містобудівне утворення
Сукупність підпорядкованих просторових структур, що складається з історичних будівель, споруд, елементів планування (у тому числі незабудованих просторів – вулиць, площ, скверів, алей тощо) та природного ландшафту, об’єднаних територіально та композиційно, яка становить певну історичну, культурну, архітектурну, містобудівну, етнографічну та ін. цінність і потребує збереження. Особливістю цілісного історичного архітектурно-містобудівного утворення є змінюваність в часі його окремих елементів при стабільності загальних композиційних зв’язків, визначених природними і соціальними умовами
3.71 щільність населення
Відношення кількості населення до певної площі території
3.72 щільність житлового фонду
Відношення сумарної загальної площі квартир у житлових будинках до площі території відповідної територіальної одиниці. Відношення площі під будівлями, включаючи виступаючі та нависаючі конструкції до загальної площі земельної ділянки
У цих ДБН вжито такі познаки та скорочення:
АЗК – автозаправний комплекс;
АЗС – автозаправна станція;
АГЗС – автогазозаправочна станція;
АГЗП – автогазозаправочний пункт;
АГНКС – автомобільна газонаповнювальна компресорна станція;
АТС – автоматична телефонна станція;
ВЗ – водоохоронна зона;
ГНП – газонаповнювальні пункти;
КСОДР – комплексна схема організації дорожнього руху;
КСТ – комплексна схема транспорту;
РЛС – радіолокаційна станція;
СЗЗ – санітарно-захисна зона;
СТО – станція технічного обслуговування;
ТЕЦ – теплоелектроцентраль;
ТПВ – транспортно-пересадочний вузол.
