Архітектурно-містобудівна рада – це дорадчий орган для професійного колегіального розгляду й обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних рішень містобудівної та проєктної документації, що діє на громадських засадах та здійснює свою діяльність на основі добровільності, рівноправності її членів.
Архітектурно-містобудівна рада згідно з наданими чинним законодавством повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій відповідному органу містобудування та архітектури, що надаються на підставі їх оцінки відповідно до вимог законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних показників та архітектурної виразності).
Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам’яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини.
Громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні – це обов’язковий публічний захід, що здійснюється в рамках процедури громадського обговорення проєкту містобудівної документації, метою проведення якого є врахування громадських інтересів.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про регулювання містобудівної діяльності
Стаття 20. Архітектурно-містобудівні ради
1. Для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.
Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
2. Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.
3. Уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду містобудівної документації на засіданні ради письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, у тому числі відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають до уповноваженого органу містобудування та архітектури свої висновки.
{Абзац перший частини третьої статті 20 в редакції Законів № 5496-VI від 20.11.2012, № 2486-IX від 29.07.2022}
У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.
{Абзац другий частини третьої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті органами проекту містобудівної документації такі органи та їх посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної документації, не надають документів дозвільного характеру, крім випадків, передбачених законом.
4. Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам’яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини.
5. Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об’єктів за зверненням замовників таких проектів.
Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва.
Стаття 21. Громадське обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні
{Назва статті 21 в редакції Закону № 2254-IX від 12.05.2022}
1. Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні.
{Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 711-IX від 17.06.2020; в редакції Закону № 2486-IX від 29.07.2022}
2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
При вирішенні відповідно до Закону України “Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності” питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.
3. Замовники містобудівної документації зобов’язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу “Охорона навколишнього природного середовища” або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;
3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;
5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
6. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
7. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.
До складу погоджувальної комісії входять:
1) посадові особи замовника містобудівної документації;
2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного органу, органу охорони здоров’я, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;
{Пункт 2 частини сьомої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2573-IX від 06.09.2022}
3) представники професійних об’єднань та спілок, архітектори, науковці;
4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини – представники громадськості).
Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.
У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
8. Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в медіа, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.
9. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.
10. Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.
{Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 2354-VIII від 20.03.2018}
Стаття 21-1. Громадське обговорення проектів програм комплексного відновлення
1. Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому законодавством порядку проекти програми комплексного відновлення.
Затвердження програми комплексного відновлення без проведення громадського обговорення проекту такої програми забороняється.
2. Обласні державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад зобов’язані забезпечити:
1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення програми комплексного відновлення на своєму офіційному веб-сайті та на порталі електронної системи;
2) оприлюднення проекту програми комплексного відновлення на своєму офіційному веб-сайті та порталі електронної системи із зазначенням строку подання пропозицій громадськості до проекту. Такий строк не може становити менше 15 календарних днів з дня оприлюднення відповідного проекту;
3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проекту програми комплексного відновлення;
4) узгодження спірних питань з громадськістю;
5) оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та порталі електронної системи результатів розгляду пропозицій громадськості до проекту програми комплексного відновлення протягом семи календарних днів з дня їх розгляду.
3. Оприлюднення прийнятого рішення щодо розроблення програми комплексного відновлення є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідної обласної державної адміністрації, виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради у встановлений строк.
Пропозиції до проекту програми комплексного відновлення, подані після встановленого строку, не розглядаються.
{Закон доповнено статтею 21-1 згідно із Законом № 2254-IX від 12.05.2022}
ПОРЯДОК
проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні
1. Цей Порядок визначає механізм проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні: комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (далі – комплексні плани), генеральних планів населених пунктів, а також детальних планів територій у межах та за межами населених пунктів.
2. Проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі – громадські слухання) здійснюється в рамках проведення процедури громадського обговорення під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із урахуванням вимог Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”.
3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
1) громадські інтереси – потреби та прагнення громадськості, пов’язані із забезпеченням благополуччя, здоров’я, стабільності, безпеки та сталого розвитку, умов для належної реалізації та захисту прав, у тому числі прав власності, та інші потреби, що виникають у зв’язку із розробленням, затвердженням і реалізацією містобудівної документації під час планування та забудови територій;
2) громадські слухання – обов’язковий публічний захід, що здійснюється в рамках процедури громадського обговорення проекту містобудівної документації, метою проведення якого є врахування громадських інтересів;
У зазначеному Порядку термін “громадськість” використовується в значенні, наведеному в Законі України “Про стратегічну екологічну оцінку”.
4. У громадських слуханнях можуть брати участь:
- громадськість;
- уповноважені особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які розташовані на території, щодо якої розробляється така документація;
- уповноважені посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, повноваження яких поширюється на територію, щодо якої розробляється містобудівна документація, а також на територію, суміжну з територією, щодо якої розробляється така документація;
- представники замовника розроблення містобудівної документації та розробника містобудівної документації.
5. Організатором проведення громадських слухань є замовник розроблення містобудівної документації.
Під час реєстрації учасників громадських слухань та пропозицій (зауважень) громадськості організатором проведення громадських слухань забезпечується ідентифікація фізичних осіб, представників юридичних осіб.
Пропозиції (зауваження) фізичних та юридичних осіб, які не подали підтвердних документів для забезпечення їх ідентифікації, не розглядаються.
6. Під час проведення громадських слухань щодо проекту комплексного плану обов’язковою є участь представників (фізичних осіб) не менш як трьох чвертей населених пунктів (або старостинських округів, до яких входять населені пункти) від загальної кількості населених пунктів, що входять до складу територіальної громади, для якої розробляється комплексний план.
Обов’язковою є участь не менш як двох представників (фізичних осіб) від кожного населеного пункту (або старостинського округу, до якого входить населений пункт), щодо якого у складі комплексного плану розробляються планувальні рішення стосовно генерального плану населеного пункту.
7. Громадські слухання проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п’ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань.
8. Інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань повинно містити такі відомості:
- рішення сільської, селищної, міської ради про розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні;
- завдання на розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;
- відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації на місцевому рівні та підстави для його розроблення;
- інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них;
- інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п’яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях;
- інформацію про посадову особу замовника розроблення містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій (зауважень), та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження);
- матеріали щодо проекту містобудівної документації на місцевому рівні в повному обсязі відповідно до визначеного в установленому законом порядку складу та змісту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом.
До проведення громадських слухань щодо проекту комплексного плану замовником розроблення містобудівної документації забезпечується розміщення матеріалів на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у кожному населеному пункті, що входить до складу територіальної громади (старостинського округу), відповідно до графіка, затвердженого замовником розроблення містобудівної документації та опублікованого на його офіційному веб-сайті, на строк не менше ніж три робочі дні.
Інформування жителів відповідного населеного пункту (старостинського округу) про місце та строки розміщення зазначених матеріалів здійснюється через офіційний веб-сайт замовника розроблення містобудівної документації не раніше ніж за п’ять робочих днів.
До проведення громадських слухань щодо проекту генерального плану населеного пункту – міста, що має внутрішній адміністративно-територіальний поділ на райони в місті, замовником розроблення містобудівної документації забезпечується розміщення матеріалів на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях у кожному районі в місті відповідно до графіка, затвердженого замовником розроблення містобудівної документації та опублікованого на його офіційному веб-сайті, на строк не менше ніж три робочі дні.
Інформування жителів відповідного району в місті про місце та строки розміщення зазначених матеріалів здійснюється через офіційний веб-сайт замовника розроблення містобудівної документації не раніше ніж за п’ять робочих днів.
9. Громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника замовника розроблення містобудівної документації, який:
- проводить реєстрацію учасників громадських слухань;
- оголошує порядок денний;
- інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій та/або усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх урахування;
- забезпечує ведення обговорення, подання пропозицій (зауважень) громадськості із дотриманням регламенту;
- забезпечує аудіо- та/або відеофіксацію перебігу громадських слухань;
- готує протокол громадських слухань.
Громадські слухання розпочинаються з доповіді розробника та/або замовника розроблення містобудівної документації про розроблений проект містобудівної документації.
Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим. Файл аудіо- та/або відеофіксації перебігу громадських слухань додається до протоколу.
Замовник розроблення містобудівної документації зобов’язаний забезпечити реєстрацію пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань із дотриманням регламенту та фіксуванням у протоколі громадських слухань інформації про відсутність пропозицій (зауважень) учасників громадських слухань.
10. На початку громадських слухань шляхом голосування затверджуються порядок денний та регламент проведення громадських слухань.
Кожен учасник громадських слухань має право подати пропозиції (зауваження), поставити запитання усно чи письмово.
У разі коли замовник розроблення містобудівної документації не може прийняти рішення про врахування відповідної пропозиції (зауваження) безпосередньо під час проведення громадських слухань, така пропозиція (зауваження) розглядається на погоджувальній комісії у визначеному порядку.
Під час громадських слухань незалежно від наявності чи відсутності пропозицій (зауважень) громадськості голосуванням учасників громадських слухань (половина голосів зареєстрованих учасників громадських слухань із правом голосу плюс один голос) обираються представники громадськості, які увійдуть до складу погоджувальної комісії в разі її утворення за результатами громадських обговорень, про що зазначається у протоколі громадських слухань.
11. Усі пропозиції (зауваження) та запитання заносяться (додаються) до протоколу.
Протокол громадських слухань має містити:
1) дату, час і місце проведення громадських слухань;
2) предмет громадських слухань;
3) кількість учасників громадських слухань;
4) виклад перебігу громадських слухань;
5) пропозиції (зауваження), що були висловлені під час громадських слухань;
6) рішення за результатами громадських слухань, яке повинно обов’язково містити перелік уповноважених представників громадськості для участі в погоджувальній комісії.
До протоколу додаються списки реєстрації учасників громадських слухань, а також запитання, звернення та пропозиції (зауваження), подані головуючому під час проведення громадських слухань їх учасниками в письмовій формі.
Протокол громадських слухань складається у двох оригінальних примірниках, один із яких передається замовникові розроблення містобудівної документації, а інший не пізніше ніж через два робочі дні після проведення громадських слухань розміщується у приміщенні сільської, селищної, міської ради на інформаційному стенді (дошці оголошень) із забезпеченням вільного доступу громадян до нього.
Громадські слухання відбуваються у відкритому режимі, проводиться їх веб-трансляція, відео- та/або аудіозапис.
Сканована копія протоколу, відеозапис та стенограма громадських слухань розміщуються на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації у відповідному розділі у двотижневий строк, але не пізніше ніж оприлюднення результатів розгляду пропозицій (зауважень) громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні відповідно до процедури громадських обговорень.
Оригінальний примірник протоколу громадських слухань зберігається замовником розроблення містобудівної документації протягом п’яти років і має бути доступним для ознайомлення громадськості.
12. Перебіг громадських слухань фіксується замовником розроблення містобудівної документації за допомогою засобів аудіовізуального запису.
Кожен учасник громадських слухань має право робити аудіо-, відеозапис або веб-трансляцію громадських слухань.
Засоби масової інформації мають право вести пряму відео- чи радіотрансляцію, робити аудіо- чи відеозапис.
Під час ініціювання, підготовки, проведення, а також після проведення громадських слухань не може чинитися перешкод для діяльності представників засобів масової інформації.
Матеріали аудіовізуального запису громадських слухань розміщуються на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації та зберігаються протягом п’яти років з дня їх проведення.
13. Затверджений замовником розроблення містобудівної документації протокол громадських слухань є підставою для коригування розробником проекту містобудівної документації на місцевому рівні виключно щодо поданих пропозицій (зауважень) громадськості в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам і будівельним нормам.
Розробник проекту містобудівної документації протягом одного місяця з дати проведення громадських слухань вносить відповідні коригування до проекту відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
За зверненням розробника містобудівної документації замовник розроблення містобудівної документації на місцевому рівні може продовжити строк коригування проекту містобудівної документації на місцевому рівні, але не більше ніж на строк дії чинного договору з розробником містобудівної документації на місцевому рівні.
14. Затвердження містобудівної документації на місцевому рівні без проведення громадських слухань проектів такої документації забороняється. Протокол громадських слухань проекту містобудівної документації є невід’ємною складовою зазначеної документації.
15. Фінансування заходів із розгляду пропозицій (зауважень) громадськості здійснюється за рахунок замовника розроблення містобудівної документації.
16. Громадські слухання не можуть використовуватися для політичної реклами чи агітації, у тому числі передвиборчої агітації.
Охорону та порядок під час проведення громадських слухань забезпечують співробітники поліції.
17. Громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у разі порушень вимог цього Порядку та законодавства, зокрема через:
- безпідставне повернення пропозицій (зауважень), нездійснення реєстрації, невчасну реєстрацію або неправомірну відмову в реєстрації пропозицій (зауважень);
- недотримання посадовими особами встановлених строків під час організації та проведення громадських слухань;
- неоприлюднення, невчасне оприлюднення чи оприлюднення не в повному обсязі документів, передбачених для оприлюднення, під час громадських слухань;
- необґрунтовану відмову щодо врахування пропозицій (зауважень) у рамках громадських слухань;
- недотримання вимог цього Порядку щодо перевірки приналежності учасників громадських слухань до відповідної території та їх представництва;
- прийняття рішення під час громадських слухань щодо визнання їх такими, що не відбулися;
- інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги законодавства про проведення громадських слухань.
Рішення про визнання громадських слухань такими, що не відбулися, може бути прийняте шляхом голосування учасників громадських слухань (не менше ніж дві третини голосів учасників громадських слухань) або замовником розроблення містобудівної документації.
Громадські слухання можуть бути визнані такими, що не відбулися, у судовому порядку.
18. Громадські слухання можуть бути перенесені за рішенням замовника розроблення містобудівної документації в разі:
- неможливості замовника розроблення містобудівної документації забезпечити їх проведення відповідно до цього Порядку, про що замовник розроблення містобудівної документації повідомляє на своєму офіційному веб-сайті не пізніше ніж за три робочі дні;
- порушень громадського порядку, зафіксованих уповноваженими співробітниками поліції;
- стихійних лих, аварій і катастроф, масових заворушень, інших непереборних обставин, що унеможливлюють проведення громадських слухань.
19. У разі коли громадські слухання визнано такими, що не відбулися, або вони не були проведені у визначені в інформаційному повідомленні дату, час і у визначеному місці із встановлених цим Порядком причин, замовник розроблення містобудівної документації призначає повторні громадські слухання, про що повідомляє на своєму офіційному веб-сайті не пізніше ніж за п’ять робочих днів.
20. У випадку дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях, запровадження карантинних заходів у разі епідемій та пандемій, а також запровадження інших обмежень щодо проведення зібрань на строк понад 30 календарних днів за рішенням замовника розроблення містобудівної документації громадські слухання щодо проектів детальних планів територій у межах або за межами населених пунктів можуть бути проведені в режимі відеоконференції.
Громадські слухання щодо проекту детального плану територій у межах або за межами населених пунктів у режимі відеоконференції проводяться з урахуванням вимог цього Порядку (крім положень, які регламентують проведення громадських слухань у режимі публічного заходу).
Інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань у режимі відеоконференції повинно містити інформацію про час проведення та посилання для підключення до відеоконференції.
Головуючий зобов’язаний забезпечити можливості учасникам громадських слухань подати пропозиції (зауваження) через відеозв’язок або шляхом надсилання текстових повідомлень. Усі текстові повідомлення, надіслані під час проведення відеоконференції, мають бути зафіксовані.
У разі переривання відеоконференції з технічних чи інших причин та неможливості відновлення протягом понад 30 хвилин громадські слухання в режимі відеоконференції вважаються такими, що не завершилися. Інформаційне повідомлення щодо продовження громадських слухань у режимі відеоконференції розміщується на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації не раніше ніж за три робочі дні.
У разі відсутності аудіовізуального запису перебігу громадських слухань або нерозміщення його на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації відповідно до вимог пункту 11 цього Порядку громадські слухання в режимі відеоконференції вважаються такими, що не відбулися.”.
