Кваліфікаційний сертифікат – це документ, що підтверджує професійну готовність архітектора, а саме:
- самостійно виконувати власні проєкти;
- брати участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проєктної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об’єктів;
- виконувати роботи (послуги), пов’язані із створенням об’єктів архітектури.
Кваліфікаційний сертифікат надає архітектору, який несе відповідальність за результати своєї роботи, повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності – на сьогодні діють два типи сертифікатів: сертифікат архітектора на архітектурне об’ємне проєктування і сертифікат архітектора на розроблення містобудівної документації. І кожен фахівець працює в тому спрямуванні, що зазначений у його сертифікаті.
Згідно статті 17 Закону України “Про архітектурну діяльність”, до сертифікації (тобто професійної атестації архітектора) допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки.
Основна мета професійної атестації архітектора – персональна відповідальність за свій фаховий розвиток, підвищення професійного рівня фахівців-архітекторів, відповідність європейським і міжнародним вимогам.
Професійна атестація архітектора проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, з дотриманням положень Закону України “Про адміністративну процедуру”, або делегованою їм саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності.
Архітектору, який пройшов професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат, про що до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва здійснюється відповідний запис, і він набуває права на виконання відповідних видів робіт з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат.
Строк дії кваліфікаційного сертифіката для архитектора, який не має перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищує кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років, не обмежується – в іншому випадку сертифікат втрачає свою безстроковість і вважається недійсним!
Стаття 1. Визначення основних термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- архітектурна діяльність – діяльність по створенню об’єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері;
{Абзац другий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006} - об’єкти архітектурної діяльності (об’єкти архітектури) – будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів;
{Абзац третій частини першої статті 1 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006} - суб’єкти архітектурної діяльності – архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об’єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об’єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об’єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування;
- експертиза – діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника надають звіти щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих звітів;
{Частину першу статті 1 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4220-VI від 22.12.2011, № 124-IX від 20.09.2019}
{Абзац одинадцятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2518-IX від 15.08.2022} - архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, – фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи;
{Частину першу статті 1 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
Стаття 7. Розроблення та затвердження проекту об’єкта архітектури
Проект об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
{Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
Проект об’єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.
{Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.
Проекти об’єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об’єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
{Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться експертиза.
{Частина п’ята статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2059-VIII від 23.05.2017}
До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об’єкта архітектури обов’язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов – за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.
{Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
Внесення до затвердженого проекту змін, пов’язаних із зміною норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.
Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на виконання будівельних робіт за такими проектами.
Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.
{Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 58-V від 01.08.2006, № 1026-V від 16.05.2007, № 509-VI від 16.09.2008, № 800-VI від 25.12.2008; в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011}
Стаття 11. Авторський та технічний нагляди
{Назва статті 11 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006}
Під час будівництва об’єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.
{Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
{Статтю 11 доповнено частиною згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
Стаття 14. Головні архітектори
Керівники органів містобудування та архітектури, визначених абзацами четвертим – шостим частини першої статті 13 цього Закону, за посадою є головними архітекторами відповідних адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, області, району, населеного пункту). Повноваження головних архітекторів сіл, селищ, міст поширюються на всю територію відповідної територіальної громади.
{Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 711-IX від 17.06.2020}
Призначення на посаду головного архітектора області, району, міста здійснюється виключно за результатами конкурсу.
{Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}
В конкурсі можуть брати участь особи, які мають вищу архітектурну освіту та стаж організаційної і професійної роботи за фахом у сфері містобудування та архітектури не менше 5 років.
{Частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
Конкурси на заміщення посади головних архітекторів проводяться за участю місцевих організацій Національної спілки архітекторів України.
Головні архітектори та інші посадові особи спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури як автори чи співавтори беруть участь у розробленні містобудівної документації відповідної території. Головні архітектори та інші посадові особи спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури в межах закону можуть здійснювати творчу діяльність, пов’язану з проектуванням об’єктів архітектури, які передбачені для будівництва на території їх адміністративної діяльності. У таких випадках погодження відповідних архітектурних рішень здійснюється органами містобудування та архітектури вищого рівня.
{Частина п’ята статті 14 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3038-VI від 17.02.2011, № 5459-VI від 16.10.2012}
Головний архітектор міста, району погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об’єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях та площах загальноміського значення.
{Статтю 14 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008}
Стаття 15. {Статтю 15 виключено на підставі Закону № 3038-VI від 17.02.2011}
Стаття 16. Творчі спілки архітекторів
В Україні діє об’єднання професійних архітекторів – Національна спілка архітекторів України, а також відповідно до законодавства можуть створюватися і діяти інші творчі спілки архітекторів та самоврядні об’єднання у сфері архітектурної діяльності.
{Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
Діяльність творчих спілок архітекторів та самоврядних об’єднань у сфері архітектурної діяльності здійснюється на основі їх статутів, зареєстрованих в установленому порядку.
{Частина друга статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
{Частину третю статті 16 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012}
Стаття 16-1. Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності
В Україні можуть створюватися і діяти саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності.
Неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб, що провадять підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегулівних організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, яка здійснюється з дотриманням положень Закону України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20″Про адміністративну процедуру” шляхом внесення інформації про таку організацію до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
{Частина друга статті 16-1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 199-IX від 17.10.2019, № 4017-IX від 10.10.2024}
Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності визначають правила і стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов’язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами саморегулівної організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості.
Саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності можуть на підставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулівної організації.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури, визначає порядок реєстрації таких організацій.
{Частина п’ята статті 16-1 в редакції Закону № 5459-VI від 16.10.2012}
Контроль за діяльністю саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, з дотриманням положень Закону України “Про адміністративну процедуру”.
{Частина статті 16-1 в редакції Закону № 5459-VI від 16.10.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
{Розділ III доповнено статтею 16-1 згідно із Законом № 3038-VI від 17.02.2011}
Стаття 17. Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури
{Назва статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
{Частину першу статті 17 виключено на підставі Закону № 199-IX від 17.10.2019}
{Частину другу статті 17 виключено на підставі Закону № 199-IX від 17.10.2019}
{Частину третю статті 17 виключено на підставі Закону № 199-IX від 17.10.2019}
Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, з дотриманням положень Закону України “Про адміністративну процедуру”. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень/припиняє виконувати делеговані їй повноваження з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, про делегування таких повноважень/припинення виконання делегованих повноважень.
{Частина п’ята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 199-IX від 17.10.2019, № 4017-IX від 10.10.2024}
До професійної атестації допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки.
{Частина шоста статті 17 в редакції Закону № 2020-VIII від 13.04.2017}
Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву про допуск до проведення професійної атестації у паперовій формі або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва чи іншу державну інформаційну систему, інтегровану з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва, до якої додаються:
{Абзац перший частини сьомої статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
- копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
{Абзац другий частини сьомої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020} - засвідчені в установленому порядку копії документів:
- про освіту;
- про трудову діяльність та стаж;
- про підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації;
- стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення.
{Частина сьома статті 17 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012}
Крім того, громадяни можуть подавати інші документи, що підтверджують їх професійну спеціалізацію, рівень знань та кваліфікацію.
{Частина статті 17 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012}
Розгляд заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів здійснюється протягом десяти робочих днів з дня їх отримання.
{Частина статті 17 в редакції Законів № 5496-VI від 20.11.2012, № 199-IX від 17.10.2019}
У разі якщо за результатами розгляду заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів виявлено невідповідність виконавця кваліфікаційним вимогам та/або недостовірну інформацію, приймається рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації з обґрунтуванням причини відмови. Таке рішення приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України “Про адміністративну процедуру”.
{Частина статті 17 в редакції Законів № 5496-VI від 20.11.2012, № 199-IX від 17.10.2019, № 4017-IX від 10.10.2024}
За відсутності підстав для відмови в допуску до проведення професійної атестації приймається рішення про проведення іспиту для підтвердження професійної спеціалізації, рівня кваліфікації та знань.
{Частина статті 17 в редакції Законів № 5496-VI від 20.11.2012, № 199-IX від 17.10.2019}
Підставою для відмови у видачі кваліфікаційного сертифіката за результатами іспиту є непідтвердження професійної спеціалізації, рівня кваліфікації та знань.
{Частина статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Видача кваліфікаційного сертифіката здійснюється на підставі прийнятого рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката шляхом внесення запису до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Громадяни, які пройшли професійну атестацію, набувають права на виконання відповідних видів робіт з дня внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва запису про кваліфікаційний сертифікат.
{Частина статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
{Зміни до частини тринадцятої статті 17 див. в Законі № 124-IX від 20.09.2019}
Строк проведення іспиту та прийняття рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі за результатами складання іспиту не може перевищувати одного місяця з дня отримання заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів.
{Частина статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
Рішення про допуск/відмову в допуску до проведення професійної атестації, видачу/відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката виготовляються з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та доводяться до відома громадян, які подали заяву про допуск до проведення професійної атестації, шляхом оприлюднення відповідного рішення на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та через електронний кабінет користувача цієї системи (у разі його наявності), та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою. Рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації за зверненням громадян, які подали заяву про допуск до проведення професійної атестації, надається у паперовій формі.
{Частина статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
Рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації та відмову у видачі кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в порядку, визначеному Законом України “Про адміністративну процедуру”, до апеляційної комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, або саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності (у разі набуття нею делегованих повноважень) та/або в судовому порядку. Порядок створення апеляційної комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, та саморегулівної організації у сфері архітектурної діяльності та розгляду нею скарг визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку професійної атестації.
{Частина статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
{Статтю 3 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років, не обмежується. Відомості про дотримання цих вимог вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
{Частина статті 17 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}
Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.
{Частина вісімнадцята статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}
До виконавців робіт, які пройшли професійну атестацію відповідно до цієї статті, прирівнюються особи, які отримали сертифікати за напрямом професійної атестації в органах з сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”, та включені до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
{Частина дев’ятнадцята статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
Органи з сертифікації персоналу протягом трьох робочих днів з дня видачі відповідних сертифікатів направляють в електронній формі перелік осіб, які отримали такі сертифікати, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
{Частина статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, не пізніше наступного робочого для з дня отримання переліку осіб, які отримали сертифікати в органах з сертифікації персоналу, вносить відповідні відомості до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
{Частина статті 17 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}
Порядок внесення плати за проведення професійної атестації та її розміри затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
{Частина статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5496-VI від 20.11.2012, № 199-IX від 17.10.2019}
Порядок позбавлення кваліфікаційного сертифіката визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку професійної атестації.
{Статтю 17 доповнено частиною двадцять третьою згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}
Плата за проведення професійної атестації зараховується до доходів Державного бюджету України, крім випадків проведення професійної атестації на підставі делегованих повноважень саморегулівними організаціями у сфері архітектурної діяльності.
{Статтю 17 доповнено частиною двадцять четвертою згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}
{Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3370-IV від 19.01.2006, № 509-VI від 16.09.2008; в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011}
{Статтю 18 виключено на підставі Закону № 5459-VI від 16.10.2012}
Стаття 19. Проектні роботи, виконання яких не потребує наявності відповідного кваліфікаційного сертифіката
Виконання проектних робіт по створенню об’єктів архітектури не потребує наявності у фахівців відповідного кваліфікаційного сертифіката у разі:
- здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відповідного профілю;
- розроблення проектних матеріалів, не передбачених для реалізації (ескізні, пошукові, концептуальні тощо), пропозицій щодо можливості і умов забудови будь-якої земельної ділянки;
- виконання робіт, що пов’язані з участю в містобудівних та архітектурних конкурсах, якщо їх умовами не передбачено інше;
- проектування об’єктів, які відповідно до законодавства не потребують отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
{Статтю 19 доповнено абзацом п’ятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4220-VI від 22.12.2011; в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017}
