Що таке архітектурна діяльність та архітектурно-будівельний контроль і нагляд?

Архітектурна діяльність – це діяльність зі створення об’єктів архітектури, яка включає:

• творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення;
• координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування та благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд;
• здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом;
• здійснення науково-дослідної та викладацької роботи в цій сфері.

Державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється:

• органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники;
• за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Архітектурно-будівельний контроль і нагляд – вид державного контролю за використанням і охороною земель в містах і інших поселеннях. Відповідні органи з архітектури і містобудування здійснюють державний контроль за:

• дотриманням здійснення всіх видів містобудівної діяльності в містах і інших поселеннях відповідно до містобудівної документації;
• дотриманням нормативів і правил планування і забудови міст і інших поселень;
• дотриманням встановленого порядку використання територією з особливим режимом містобудівної діяльності;
• запобіганням зносу будівель і споруд, вирубки зелених насаджень загального користування в містах і інших поселеннях;
• наданням земельних ділянок в містах і інших поселеннях відповідно до їх цільового призначення і містобудівних вимог.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про архітектурну діяльність

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

• архітектурна діяльність – діяльність по створенню об’єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері;
  {Абзац другий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
• об’єкти архітектурної діяльності (об’єкти архітектури) – будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об’єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів;
  {Абзац третій частини першої статті 1 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006}
• суб’єкти архітектурної діяльності – архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об’єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об’єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об’єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування;
• архітектурне рішення – авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер’єру об’єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі;
  {Абзац п’ятий частини першої статті 1 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006}
• проект – документація для будівництва об’єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об’єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам;
  {Абзац шостий частини першої статті 1 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}
  {Абзац сьомий статті 1 виключено на підставі Закону № 3038-VI від 17.02.2011}
• завдання на проектування – документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника будівництва (далі – замовник) до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об’єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов;
  {Абзац восьмий частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 58-V від 01.08.2006, № 509-VI від 16.09.2008; в редакції Закону № 2518-IX від 15.08.2022}
• погодження проекту – процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування;
  {Частину першу статті 1 доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
• експертиза – діяльність фахівців-експертів, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати і за дорученням замовника надають звіти щодо відповідності проектних рішень вимогам законодавства, державним нормам, будівельним нормам і правилам та які несуть відповідальність за достовірність наданих звітів;
  {Частину першу статті 1 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4220-VI від 22.12.2011, № 124-IX від 20.09.2019}
  {Абзац одинадцятий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2518-IX від 15.08.2022}
• інжинірингова діяльність у сфері будівництва (інжиніринг) – діяльність з надання послуг інженерного та технічного характеру, до яких належать проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, експертизи проекту, розробка програм фінансування будівництва, організація виготовлення проектної документації, проведення конкурсів і торгів, укладання договорів підряду, координація діяльності всіх учасників будівництва, а також здійснення технічного нагляду за будівництвом об’єкта архітектури та консультації економічного, фінансового або іншого характеру;
  {Частину першу статті 1 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
• архітектор (інженер), що має кваліфікаційний сертифікат, – фахівець, який за результатами атестації отримав такий сертифікат, що надає йому повноваження ведення особистої діяльності у сфері архітектурної діяльності, і який несе відповідальність за результати своєї роботи;
  {Частину першу статті 1 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
• технічний нагляд – здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та будівельних норм і правилам, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування;
  {Частину першу статті 1 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019}
• саморегулівні організації у сфері архітектурної діяльності – неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності, які в установленому порядку набули відповідного статусу.
  {Статтю 1 доповнено абзацом п’ятнадцятим згідно із Законом № 3038-VI від 17.02.2011}
  Термін “замовник будівництва” вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
  {Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2518-IX від 15.08.2022}

Стаття 2. Державне сприяння архітектурній діяльності

Держава забезпечує умови для здійснення архітектурної діяльності шляхом:

• підтримки наукових досліджень, сприяння підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів в галузі містобудування, архітектури і будівництва;
• залучення інвестицій у проектування і будівництво об’єктів архітектури;
• проведення містобудівних та архітектурних конкурсів на створення нових, реконструкцію та реставрацію існуючих об’єктів архітектури загальнодержавного значення;
  {Абзац четвертий частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
• захисту авторських прав і забезпечення свободи творчості архітекторів;
• створення сприятливих організаційних, правових та економічних умов для діяльності творчих спілок архітекторів;
• заохочення архітекторів, інших суб’єктів архітектурної діяльності за видатні досягнення у сфері містобудування та архітектури;
• забезпечення участі України в міжнародних організаціях та заходах з питань архітектури, містобудування і охорони пам’яток архітектури;
  {Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
• забезпечення адаптації нормативно-правової бази та навчальних професійних програм до міжнародних вимог, впровадження фундаментальних наукових знань, нових технологій проектування та будівництва у сфері містобудування;
  {Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
• сприяння діяльності самоврядних професійних організацій архітекторів та інженерів;
  {Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
• забезпечення безпеки будівництва, довговічності будинків та споруд, стимулювання заходів щодо заощадження енергії, захисту навколишнього природного середовища, створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, а також забезпечення економічних та інших аспектів, важливих з погляду задоволення інтересів суспільства;
  {Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}
• здійснення інших заходів, спрямованих на розвиток національної архітектури.

Стаття 3. Законодавство про архітектурну діяльність

Законодавство про архітектурну діяльність складається з Конституції України, законів України “Про основи містобудування”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері містобудівної діяльності здійснюються відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

{Статтю 3 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

Особливості регулювання архітектурної діяльності у межах зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

{Статтю 3 доповнено частиною згідно із Законом № 1472-VIII від 14.07.2016}

{Стаття 3 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законамм № 3038-VI від 17.02.2011, № 4220-VI від 22.12.2011}

Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 4. Комплекс робіт, пов’язаних із створенням об’єкта архітектури

Для створення об’єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає:

• підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством;
  {Абзац другий статті 4 в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011}
• здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення;
  {Абзац третій частини першої статті 4 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006}
• пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту;
  {Абзац четвертий частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011}
• виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем – здійснення авторського нагляду за таким виконанням;
  {Абзац п’ятий частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}
• будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об’єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування;
  {Абзац шостий частини першої статті 4 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006}
• прийняття спорудженого об’єкта в експлуатацію.
  {Статтю 5 виключено на підставі Закону № 3038-VI від 17.02.2011}

Стаття 6. Архітектурні та містобудівні конкурси

Архітектурні та містобудівні конкурси (місцеві, регіональні, всеукраїнські, міжнародні) проводяться для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об’єктів містобудування та архітектури і визначення виконавців проектної документації.

Архітектурні та містобудівні конкурси можуть організовуватися також для виявлення кращої проектної пропозиції щодо забудови конкретних земельних ділянок.

Виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об’єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об’єктів, які розміщуються в зоні охорони пам’яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об’єкти природно-заповідного фонду.

Необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами містобудівного законодавства та за рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, а також за ініціативою замовників та об’єднань професійних архітекторів.

{Статтю 6 доповнено частиною згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3038-VI від 17.02.2011, № 5459-VI від 16.10.2012}

Переможці архітектурних та містобудівних конкурсів визначаються журі, до складу якого повинно входити не менш як дві третини висококваліфікованих фахівців у сфері містобудування та архітектури.

Автор проекту, який переміг у конкурсі, має переважне право на подальше розроблення проектної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу.

Особа, конкурсний проект якої визнано кращим, користується переважним правом його реалізації.

Положення про порядок проведення архітектурних та містобудівних конкурсів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Програми і умови архітектурних та містобудівних конкурсів складаються за участю Національної спілки архітекторів України або її місцевих організацій.

Конкурси проводяться за кошти замовника конкурсу.

{Статтю 6 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}

Інформація про оголошення і результати конкурсу повинна бути оприлюднена у відповідних друкованих медіа.

{Статтю 6 доповнено частиною одинадцятою згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}

Стаття 7. Розроблення та затвердження проекту об’єкта архітектури

Проект об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов’язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

{Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}

Проект об’єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат.

{Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}

Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Проекти об’єктів архітектури затверджуються замовником. Затвердження проектів об’єктів архітектури, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Частина четверта статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}

Перед затвердженням проектів у випадках, визначених статтею 31 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, здійснюється оцінка їх впливу на довкілля та проводиться експертиза.

{Частина п’ята статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2059-VIII від 23.05.2017}

До проведення експертизи архітектурного рішення проекту об’єкта архітектури обов’язково залучається архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов – за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

{Частина сьома статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5496-VI від 20.11.2012}

Внесення до затвердженого проекту змін, пов’язаних із зміною норм і правил, здійснюється за згодою замовника, якщо інше не передбачено законом.

Особи, які беруть участь у розробленні проектів, не мають права проводити експертизу зазначених проектів, погоджувати їх або надавати дозвіл на виконання будівельних робіт за такими проектами.

Забороняється вимагати від замовників рішення архітектурно-містобудівної ради для подальшого розгляду і погодження проектної документації.

{Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законами № 58-V від 01.08.2006, № 1026-V від 16.05.2007, № 509-VI від 16.09.2008, № 800-VI від 25.12.2008; в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011}

Стаття 8. Робоча документація для будівництва

Робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об’єкта архітектури виконується відповідно до норм і правил на підставі затвердженого проекту.

Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розробкою виконуються за участю архітектора – автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об’єкта архітектури.

{Частина друга статті 8 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006}

Стаття 9. Будівництво об’єкта архітектури

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

{Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; в редакції Закону № 3038-VI від 17.02.2011}

Архітектор – автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта архітектури та підписує відповідний акт.

Без підпису архітектора – автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним.

Стаття 10. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд

{Назва статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1026-V від 16.05.2007}

Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об’єктів архітектури додержання суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

{Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1026-V від 16.05.2007, № 3038-VI від 17.02.2011}

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

{Частина друга статті 10 в редакції Законів № 1026-V від 16.05.2007, № 4220-VI від 22.12.2011, № 5459-VI від 16.10.2012, № 320-VIII від 09.04.2015}

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

{Частина статті 10 в редакції Закону № 320-VIII від 09.04.2015}

Стаття 11. Авторський та технічний нагляди

{Назва статті 11 в редакції Закону № 58-V від 01.08.2006}

Під час будівництва об’єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд.

{Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}

Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.

{Статтю 11 доповнено частиною згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006; в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}

Авторський нагляд здійснюється архітектором – автором проекту об’єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об’єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника і орган державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

{Частина четверта статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 58-V від 01.08.2006, № 5459-VI від 16.10.2012}

Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

{Статтю 11 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом № 58-V від 01.08.2006}

Обов’язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їхніх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

{Статтю 11 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}

{Статтю 12 виключено на підставі Закону № 3038-VI від 17.02.2011}

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про регулювання містобудівної діяльності

Стаття 41. Державний архітектурно-будівельний контроль

1. Державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

{Абзац другий частини першої статті 41 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

• 1) подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
• 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
• 3) виявлення факту самочинного будівництва об’єкта;
• 4) перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
• 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
• 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
• 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об’єкта будівництва чи суб’єктів містобудування, забороняється.

{Частину першу статті 41 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}

Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.

{Частину першу статті 41 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об’єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до адміністративного суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.

{Частину першу статті 41 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до адміністративного суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).

{Частину першу статті 41 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

{Частину першу статті 41 доповнено абзацом дев’ятнадцятим згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 – щодо застосування див. пункт 6 розділу II}

2. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

• 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;
• 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
• 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо:
• а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
• б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
  {Підпункт “б” пункту 3 частини третьої статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}
• 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
• 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам норм і правил згідно із законодавством;
• 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
• 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
  Забороняється витребовувати у суб’єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
• 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
• 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих в експлуатацію;
• 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;
• 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об’єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об’єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб’єктів містобудування.

4. Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

5. Забезпечення діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та його працівників необхідними засобами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

{Частину шосту статті 41 виключено на підставі Закону № 1909-IX від 18.11.2021}

7. Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Законом України “Про адміністративну процедуру”, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до адміністративного суду.

{Частина сьома статті 41 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024}

8. У разі заподіяння шкоди, спричинення збитків внаслідок порушення працівниками органу державного архітектурно-будівельного контролю вимог, встановлених законами, а також вимог щодо перевірок суб’єкт господарювання може звернутися до адміністративного суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

{Частина восьма статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

9. Суб’єкт господарювання має право звернутися до адміністративного суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

{Частина дев’ята статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

{Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4220-VI від 22.12.2011, № 5459-VI від 16.10.2012, № 5496-VI від 20.11.2012, № 320-VIII від 09.04.2015, № 766-VIII від 10.11.2015; в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017}

Стаття 41-1. Державний архітектурно-будівельний нагляд

1. Державний архітектурно-будівельний нагляд – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі – об’єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

2. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

• 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об’єктами нагляду;
• 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;
• 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;
• 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
• 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів;
• 6) використовують відомості електронної системи.
  {Частину третю статті 41 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019}

4. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об’єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

• 1) видавати обов’язкові до виконання об’єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
• 2) притягати посадових осіб об’єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;
• 3) ініціювати притягнення посадових осіб об’єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;
• 4) вносити подання про звільнення посадової особи об’єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;
• 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об’єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;
• 6) звертатися до адміністративного суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об’єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи;
  {Абзац сьомий частини четвертої статті 41-1 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}
• 7) зупиняти дію рішень, прийнятих об’єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів), з одночасним поданням позову до адміністративного суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.
  {Частину четверту статті 41-1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

Зупинення дії рішення об’єкта нагляду тягне за собою зупинення до набрання законної сили судовим рішенням виконання підготовчих та/або будівельних робіт, право на виконання яких виникло на підставі рішення, яке зупинено.

{Абзац дев’ятий частини четвертої статті 41-1 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}

Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду позову до адміністративного суду про скасування рішення, прийнятого об’єктом нагляду, протягом двох місяців з дня видання припису про зупинення дії такого рішення або постановлення адміністративним судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі у відкритті провадження у справі, про залишення позову без розгляду, має наслідком відновлення дії рішення, прийнятого об’єктом нагляду, та відновлення права на виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

{Абзац десятий частини четвертої статті 41-1 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

Інформація про зупинення дії рішення, прийнятого об’єктом нагляду, доводиться до відома замовника шляхом оприлюднення відповідних відомостей на порталі електронної системи через електронний кабінет (у разі його наявності) та/або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, користувачами якої є замовник та головний інспектор будівельного нагляду, та у паперовій формі поштовим відправленням з описом вкладення (у разі відсутності електронного кабінету).

{Абзац частини четвертої статті 41-1 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019 – щодо застосування див. пункт 6 розділу II}

У разі набрання законної сили рішенням адміністративного суду про скасування рішення, прийнятого об’єктом нагляду з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, головний державний інспектор будівельного нагляду складає протокол відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно посадової особи, рішення якої скасовано.

{Абзац частини четвертої статті 41-1 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024}

Інформація про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи об’єкта нагляду направляється голові відповідної місцевої державної адміністрації або відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.

{Абзац частини четвертої статті 41-1 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}

Відомості про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб об’єктів нагляду не пізніше наступного робочого дня оприлюднюються на порталі електронної системи.

{Абзац частини четвертої статті 41-1 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019 – щодо застосування див. пункт 6 розділу II}

За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об’єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.

{Абзац частини четвертої статті 41-1 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019}

5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, здійснює контроль за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

{Розділ IV доповнено статтею 41-1 згідно із Законом № 1817-VIII від 17.01.2017}