Історико-архітектурний опорний план – це науково-проєктна документація, яка розробляється і затверджується у складі генерального плану населеного пункту, внесеного до Списку історичних населених місць України, згідно із Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, що містить відомості про:
- об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони;
- пам’ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони;
- межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць;
- історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони;
- охоронювані археологічні території.
В поточній редакції від 15.08.2024 Постанови № 926 Кабінету Міністрів України щодо історико-архітектурного опорного плану населеного пункту йдеться наступне:
ПОРЯДОК
розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження
містобудівної документації
Механізм розроблення та внесення змін до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту
52. Обсяг робіт з розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначається завданням на розроблення (внесення змін), яке складається розробником і затверджується замовником.
Форма завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту встановлюється державними будівельними нормами.
53. Вимоги до змістовного наповнення та правила зазначення відомостей в історико-архітектурному опорному плані населеного пункту та завданні на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються нормативним документом, прийнятим національним органом стандартизації.
54. Рішення про розроблення (внесення змін) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
55. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовниками, які організовують розроблення, внесення змін, погодження та подання історико-архітектурного опорного плану населеного пункту у складі генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної місцевої ради.
56. Історико-архітектурний опорний план розробляється для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у складі генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану.
{Абзац перший пункту 56 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 909 від 09.08.2024}
Під час розроблення історико-архітектурного опорного плану визначаються межі історичних ареалів та наносяться на його основне графічне креслення.
У межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови.
57. Одночасно з історико-архітектурним опорним планом населеного пункту до генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану під час затвердження в межах території територіальної громади можуть включатися відомості про правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі та режими використання зон охорони пам’яток, які затверджені в установленому порядку відповідною науково-проектною документацією.
{Пункт 57 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 909 від 09.08.2024}
58. Науково-проектну документацію щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану, визначення режимів використання історичних ареалів, а також зон охорони пам’яток як взаємодоповнюючі документи доцільно замовляти, розробляти та затверджувати одночасно.
59. Зміни до історико-архітектурного опорного плану можуть вноситися тільки одночасно із внесенням змін до генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади згідно з цим Порядком.
60. Історико-архітектурні опорні плани та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними місцевими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.
61. Здійснювати розроблення та внесення змін до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту може суб’єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України “Про архітектурну діяльність” та законодавства у сфері вивчення, охорони і використання культурної спадщини.
Історико-архітектурний опорний план розробляється під керівництвом головного архітектора проекту, який має кваліфікаційний сертифікат з урахування’м наявних офіційних документів і відомостей, а також даних, одержаних під час натурних обстежень і наукових досліджень, визначених згідно з державними будівельними нормами.
62. В історико-архітектурному опорному плані зазначаються відомості про об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та за наявності буферні зони; пам’ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та за наявності зони охорони пам’ятки; пов’язану з об’єктами культурної спадщини історичну забудову (значні і рядові історичні будівлі); землі історико-культурного призначення; місця втрачених будинків, споруд, оборонних укріплень, що мали важливе історичне або містобудівне значення; дисгармонійні будівлі та споруди; природоохоронні території та об’єкти, охоронювані археологічні території; за наявності режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та за наявності їх зони охорони.
63. Вибір організації-розробника (суб’єкта господарювання, який має право здійснювати розроблення) історико-архітектурного опорного плану, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”.
64. Матеріали історико-архітектурного опорного плану населеного пункту розробляються і передаються замовнику у формі електронного документа, формат якого визначено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 632 “Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території”.
{Абзац перший пункту 64 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 909 від 09.08.2024}
Під час розроблення електронного документа матеріали підписуються шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу відповідальним виконавцем/особою, яка його розробила, – архітектором, який має відповідний сертифікат відповідно до Закону України “Про архітектурну діяльність”, та скріплюється кваліфікованою електронною печаткою із використанням кваліфікованої електронної позначки часу організації-розробника відповідно до Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”.
Замовник забезпечує внесення матеріалів історико-архітектурного опорного плану до Містобудівного кадастру на державному рівні у складі матеріалів генерального плану населеного пункту, планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану, внесених до Списку історичних населених місць України.
{Абзац третій пункту 64 в редакції Постанови КМ № 909 від 09.08.2024}
65. Візуалізація даних історико-архітектурного опорного плану здійснюється за допомогою програмно-апаратних засобів Державного земельного кадастру, містобудівного кадастру, інших геоінформаційних систем, а також шляхом їх відтворення на паперових та/або інших твердих (матеріальних) носіях у вигляді текстових, графічних та інших зручних для візуального сприйняття матеріалів.
66. Проект історико-архітектурного опорного плану населеного пункту не підлягає обов’язковій стратегічній екологічній оцінці.
67. Експертиза проекту історико-архітектурного опорного плану проводиться у складі проекту генерального плану населеного пункту відповідно до Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 548.
68. Під час розроблення комплексного плану просторового розвитку територій територіальних громад, до складу якого входять населені пункти, внесені до Списку історичних населених місць України, історико-архітектурні опорні плани включаються до складу комплексного плану як невід’ємні складові генеральних планів відповідних населених пунктів.
Склад містобудівної документації на місцевому рівні
69. Містобудівна документація на місцевому рівні (комплексний план, генеральний план населеного пункту, детальний план території) складається з таких основних складових:
1) стратегія просторового розвитку території;
2) історико-архітектурний опорний план (у складі генерального плану населеного пункту, що входить до Списку історичних населених місць України);
3) розділ “Інженерно-технічні заходи цивільного захисту”;
4) розділ “Охорона навколишнього природного середовища” проекту відповідної містобудівної документації, який розробляється у випадках, визначених частиною першою статті 2 Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку і повинен відповідати вимогам частини другої статті 11 зазначеного Закону;
{Підпункт 4 пункту 69 в редакції Постанови КМ № 1298 від 15.11.2022}
5) база геоданих;
6) план реалізації містобудівної документації;
7) графічні матеріали містобудівної документації.
75. Історико-архітектурний опорний план – розробляється у складі генерального плану населеного пункту або планувальних рішень генерального плану населеного пункту у складі комплексного плану, що входить до Списку історичних населених місць України; розробляється відповідно до пунктів 52-68, 90 цього Порядку, вимог державних будівельних норм та інших норм законодавства.
Геопросторові дані історико-архітектурного опорного плану включаються до єдиної бази геопросторових даних (геоданих) містобудівної документації, у складі якої він розроблений.
{Пункт 75 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 909 від 09.08.2024}
{Пункт 75 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 909 від 09.08.2024}
Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану
90. Історико-архітектурний опорний план населеного пункту включає такі складові частини:
1) завдання на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (форма якого встановлюється державними будівельними нормами);
2) пояснювальна записка до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту викладається у текстовому форматі і містить результати наукових досліджень історичного населеного місця та складається з таких частин:
- вступ;
- розділ 1. Історичний та планувальний розвиток населеного пункту;
- розділ 2. Аналіз існуючої архітектурно-містобудівної ситуації населеного пункту;
- розділ 3. Комплексна історико-культурна оцінка території населеного пункту (включає аналіз зон охорони пам’яток, що є затвердженими і діючими на час складення історико-архітектурного опорного плану, та загальну характеристику визначених історичних ареалів населеного пункту);
- додатки до пояснювальної записки (переліки пам’яток та об’єктів культурної спадщини, матеріали історичної картографії та іконографії; фотоілюстрації);
3) матеріали графічних креслень історико-архітектурного опорного плану;
основне графічне креслення історико-архітектурного опорного плану з відповідною назвою “Історико-архітектурний опорний план населеного пункту” в одному масштабі з основним кресленням генерального плану населеного пункту, з нанесеними межами історичних ареалів населеного місця;
схеми у графічному вигляді, що доповнюють і обґрунтовують основне креслення та визначення меж історичних ареалів населеного пункту:
- територіальний і розпланувальний розвиток населеного місця;
- ландшафт населеного місця;
- історичні райони населеного місця (у тому числі зонування історичного центру);
- архітектурно-просторова композиція історичного центру населеного пункту;
- видове розкриття пам’яток архітектури та містобудування;
- території, прилеглі до населеного місця.
У разі незначної інформаційної насиченості основного креслення історико-архітектурного опорного плану з ним можливо суміщати інші схеми (історичні райони населеного місця, архітектурно-просторова композиція історичного центру, видове розкриття пам’яток);
- інші графічні матеріали-креслення (у разі потреби) згідно із завданням на розроблення (внесення змін до) історико-архітектурного опорного плану населеного пункту;
- фотоілюстрації;
4) інформація про затверджені правові режими використання історичних ареалів населених місць, буферні зони об’єктів всесвітньої спадщини; зони охорони пам’яток; зони охорони історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій; правовий режим охоронюваної археологічної території (у разі визначення);
5) перелік вихідних даних, які надав замовник для розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.
Зміст відомостей, які зазначаються у кожній із складових частин зазначеного переліку у наявній (цифровій, текстовій, графічній тощо) формі, визначаються державними будівельними нормами.
