Геопросторовий аналіз – це процес аналізу, моделювання та візуалізації даних, які мають географічну або просторову складову. Цей тип аналізу дозволяє дослідникам визначати закономірності, тенденції та зв’язки в даних, які пов’язані з географічним положенням.
Геопросторовий аналіз – це тип аналізу, який використовує дані, пов’язані з певним розташуванням або географічним регіоном. Це також відомо як аналіз географічних даних, який використовує географічні дані в реальному часі та допомагає в процесі прийняття рішень. Геопросторовий аналіз передбачає збір, відображення, обробку та інтерпретацію географічних даних, щоб виявити закономірності, тенденції та ідеї, які можуть інформувати процеси прийняття рішень. Геопросторовий аналіз поєднує технологію Географічної інформаційної системи (ГІС) з інструментами статистичного та просторового аналізу, щоб уможливити дослідження просторових зв’язків між різними наборами даних.
Типи геопросторових даних
Векторні дані
- Використовуються для представлення географічних об’єктів, таких як точки, лінії та багатокутники.
- Цей тип даних зберігається як координати та топологічні зв’язки між об’єктами.
Растрові дані
- Використовуються для представлення географічних об’єктів у вигляді сітки клітинок або пікселів – кожен піксель має значення, яке представляє характеристику географічного об’єкта в цьому місці, наприклад висоту або температуру.
Супутникові зображення
- Це тип растрових даних, отриманих за допомогою технологій дистанційного зондування, таких як супутники або дрони.
- Цей тип даних часто використовується для картографування землекористування, екологічного моніторингу та інших програм.
Дані LiDAR
- Це тип даних дистанційного зондування, який використовується для створення дуже детальних карт рельєфу та рослинності.
- Це тип даних працює за допомогою лазерних імпульсів для вимірювання відстані між датчиком і землею, створюючи тривимірне зображення ландшафту.
Дані GPS (Глобальна система позиціонування)
- Використовуються для фіксації та збереження розташування та руху об’єктів або людей.
- Цей тип даних часто використовується для програм навігації, картографування та відстеження.
Дані перепису
- Використовуються для представлення демографічних і соціально-економічних характеристик населення.
- Цей тип даних часто використовується для досліджень у сфері міського планування, маркетингу та соціальних наук.
Дані про погоду та клімат
- Використовуються для представлення атмосферних умов і кліматичних моделей.
- Цей тип даних часто використовується для прогнозування погоди, кліматичного моделювання та моніторингу навколишнього середовища.
Геопросторовий аналіз має широкий спектр застосувань, включаючи міське планування, управління навколишнім середовищем, управління природними ресурсами, планування реагування на надзвичайні ситуації, планування розташування бізнесу та багато іншого. Це може включати аналіз таких даних, як землекористування, щільність населення, рельєф, погодні умови та інфраструктура, серед іншого. Аналіз може виконуватися в локальному, регіональному чи глобальному масштабі та може включати різні рівні складності, залежно від характеру даних і передбачуваного використання аналізу.
Приклади геопросторового аналізу того, як аналітика геопросторових даних використовується в реальному житті:
Містобудування
- Аналіз геопросторових даних використовується для аналізу та розуміння просторового розподілу населення, інфраструктури та землекористування в міських районах.
- Ця інформація може допомогти міським планувальникам приймати обґрунтовані рішення щодо планування та розвитку міста.
Планування розташування підприємства
- Аналіз геопросторових даних використовується для аналізу демографічних даних клієнтів, ринкового попиту та розташування конкурентів.
- Ця інформація може допомогти підприємствам прийняти обґрунтовані рішення про те, де розташуватись і як продавати свої продукти та послуги.
Транспортне планування
- Аналіз геопросторових даних використовується для аналізу моделей руху та транспортної інфраструктури.
- Ця інформація може допомогти транспортним планувальникам приймати оперативні рішення щодо проектування та будівництва транспортних систем.
Сільське господарство
- Аналіз геопросторових даних використовується для аналізу якості ґрунту, врожайності та кліматичних даних.
- Ця інформація може допомогти фермерам прийняти правильні рішення щодо посадки, удобрення та збору врожаю.
Планування реагування на надзвичайні ситуації
- Аналіз геопросторових даних використовується для картографування та аналізу ресурсів реагування на надзвичайні ситуації, таких як пожежні станції, лікарні та шляхи евакуації.
- Ця інформація може допомогти планувальникам надзвичайних ситуацій приймати обґрунтовані рішення щодо планування реагування на надзвичайні ситуації.
Геологія і геофізика
- Аналіз геопросторових даних використовується для картографування та аналізу геологічних об’єктів, таких як лінії розломів, родовища корисних копалин і підземні водоносні горизонти.
- Ця інформація може допомогти геологам і геофізикам приймати рішення щодо видобутку ресурсів, зменшення небезпеки та іншої геологічної діяльності.
Управління природними ресурсами
- Аналіз геопросторових даних використовується для моніторингу та управління природними ресурсами, такими як ліси, водні шляхи та рибальство.
- Ця інформація може допомогти менеджерам ресурсів приймати обґрунтовані рішення щодо збереження та сталого управління цими ресурсами.
Екологічний менеджмент
- Аналіз геопросторових даних використовується для моніторингу та оцінки рівнів забруднення та інших екологічних небезпек.
- Ця інформація може допомогти екологічним менеджерам приймати обґрунтовані рішення щодо усунення та запобігання екологічним проблемам.
Геопросторові дані – це сукупність даних про геопросторовий об’єкт, базові геопросторові дані – це загальнодоступні геопросторові дані, що складають уніфіковану цифрову координатно-просторову основу для виробництва, інтеграції та провадження іншої діяльності з різними геопросторовими даними.
Про національну інфраструктуру геопросторових даних
Стаття 5. Геопросторові дані, їх види, метадані
1. Геопросторові дані поділяються на базові геопросторові дані та тематичні геопросторові дані.
2. Базовими геопросторовими даними є відомості про:
- 1) системи відліку координат і висот;
- 2) державний кордон України;
- 3) адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі їх межі;
- 4) територіальні громади, в тому числі межі їх територій;
- 5) гідрографічні об’єкти та гідротехнічні споруди;
- 6) населені пункти, в тому числі їх вулично-дорожню мережу;
- 7) будівлі та споруди;
- 8) автомобільні дороги;
- 9) залізниці;
- 10) інженерні комунікації;
- 11) аеропорти, морські та річкові порти;
- 12) земний покрив та ґрунти;
- 13) земельні ділянки;
- 14) реєстри вулиць та адреси об’єктів;
- 15) географічні назви;
- 16) цифрову модель рельєфу;
- 17) ортофотоплани.
3. До тематичних геопросторових даних належать усі види геопросторових даних, що створюються на основі базових геопросторових даних або як самостійні набори даних.
4. Порядок функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, що затверджується Кабінетом Міністрів України, визначає:
- 1) склад базових геопросторових даних та геопросторових даних, зазначених у додатку до цього Закону;
- 2) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інших держателів, відповідальних за створення та оновлення геопросторових даних та метаданих;
- 3) організацію виробництва, оновлення, оброблення, зберігання, оприлюднення, візуалізації, використання геопросторових даних та метаданих, іншої діяльності з ними.
5. Базові геопросторові дані не повинні містити відомості, що становлять державну таємницю, та іншу інформацію, доступ до якої обмежений відповідно до закону (інформацію з обмеженим доступом).
6. Метадані містять довідкову інформацію про склад, структуру, якість, територіальне охоплення, функції, умови використання геопросторових даних та сервісів та можуть містити іншу довідкову інформацію.
7. Відповідальність за достовірність, повноту, точність і актуальність геопросторових даних та метаданих несе держатель даних.
Додаток
до Закону України
від 13 квітня 2020 року № 554-IX
Набори (види) геопросторових даних
1. Державна геодезична референцна система координат УСК-2000
2. Державна геодезична мережа, крім гравіметричної мережі, у тому числі геодезичні пункти та нівелірні репери
3. Географічні назви
Власні назви географічних об’єктів (орографічних, гідрографічних, адміністративно-територіальних, соціально-економічних, природно-заповідних та інших)
4. Адміністративно-територіальний устрій
Автономна Республіка Крим, області, міста, райони в містах, селища, села, об’єднані територіальні громади, територіальне море
5. Адреси
Опис місцезнаходження нерухомого майна та інших об’єктів адресації відповідно до поштового індексу, найменування елементів планувальної структури населених пунктів, елементів вулично-дорожньої мережі, а також цифрового та/або буквено-цифрового позначення об’єкта адресації, що дає можливість його ідентифікувати
6. Земельні ділянки та кадастрове зонування
Сформовані земельні ділянки та їх частини, земельні угіддя, масиви земель сільськогосподарського призначення, кадастрові зони та квартали
7. Транспортні мережі
Транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен), промисловий залізничний транспорт, відомчий транспорт, трубопровідний транспорт, шляхи сполучення загального користування, а також пов’язана з ними інфраструктура, вузли взаємодії різних видів транспорту
8. Гідрографія
Водні об’єкти (внутрішні морські води та територіальне море, річки, струмки, озера, водосховища, ставки, канали, водоносні горизонти), болота, басейни водозбірні, гідрографічне та водогосподарське районування, водогосподарські системи, акваторії морських портів (портова акваторія), гідротехнічні споруди морських портів
9. Природоохоронні території та об’єкти
Території та об’єкти природно-заповідного фонду, їх функціональні та охоронні зони, території, зарезервовані з метою наступного заповідання, території та об’єкти екомережі, території Смарагдової мережі, водно-болотні угіддя міжнародного значення, біосферні резервати програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера”, об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
10. Рельєф
Цифрові моделі рельєфу, що включають позначки висот земної поверхні, батиметрична поверхня, берегові лінії водойм
11. Земний покрив
Земельні угіддя (сільськогосподарські угіддя; землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом; ліси та інші лісовкриті землі; води; землі під житловою забудовою; землі під громадською забудовою; землі, що використовуються для транспорту; землі, що використовуються для технічної інфраструктури; землі під промисловою забудовою; землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під будівництво; землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами; землі, що використовуються для відпочинку та оздоровлення; землі під об’єктами та спорудами спеціального призначення)
12. Ортофотоплани
Фотографічні плани місцевості на точній геодезичній основі, отримані шляхом аерофотозйомки або космічної зйомки з подальшим перетворенням знімків з центральної проекції в ортогональну за допомогою методу ортотрансформування
13. Геологія
Геологічна будова надр, геоструктурне районування
14. Статистичні одиниці
Просторові одиниці та їх кодування для поширення або використання статистичної інформації
15. Будівлі та споруди
Будівлі (житлові та нежитлові), споруди (транспортні споруди, трубопроводи, комунікації, лінії електропередачі та зв’язку, комплексні промислові споруди, інші інженерні споруди)
16. Ґрунти
Генетичні типи ґрунтів, агровиробничі групи ґрунтів, природно-сільськогосподарське районування, материнські породи, стратиграфічні підрозділи, генетичні типи четвертинних відкладень, гранулометричний склад, кам’янистість, еродованість, середній кут нахилу, потенційна вологоємність
17. Типи землекористування
Функціональні зони (громадські, житлові, ландшафтно-рекреаційні, курортні, транспортної інфраструктури, інженерної інфраструктури, виробничі, комунально-складські, сільськогосподарського призначення, спеціальні, історико-культурного призначення), категорії земель за цільовим призначенням, види цільового призначення земель та земельних ділянок
18. Безпека життєдіяльності людини
Госпітальні округи, санітарно-епідеміологічна ситуація, ризики поширення інфекційних захворювань, вплив екологічного стану довкілля на здоров’я населення
19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, служби, заклади, підприємства, установи та організації
Місцезнаходження органів державної влади та органів місцевого самоврядування, служб, закладів, підприємств, установ та організацій, відповідальних за об’єкти інженерної інфраструктури та житлово-комунального господарства (водовідведення і каналізації, управління відходами, енерго- і водопостачання), центрів надання адміністративних послуг, закладів освіти, закладів охорони здоров’я, закладів соціального обслуговування
20. Служби моніторингу навколишнього природного середовища
Служби моніторингу навколишнього природного середовища, результати спостережень і вимірювання стану довкілля та інші параметри екосистем
21. Виробничі, промислові та логістичні об’єкти
Промислові та виробничі об’єкти, у тому числі водозабірні споруди, споруди гірничодобувної промисловості, складські об’єкти
22. Споруди сільського господарства та аквакультури
Сільськогосподарські споруди, у тому числі меліоративні системи, теплиці, оранжереї, господарські двори та споруди
23. Розподіл населення, демографія
Постійне населення України за статтю та віком, чисельність наявного населення, природний рух населення, народжуваність, смертність, середня очікувана тривалість життя, соціальні індикатори рівня життя населення
24. Територіальні зони, зони регулювання, обмеження у використанні земель та облікові одиниці
Частини території України, щодо яких здійснюються особливе регулювання та/або звітування на міжнародному, загальноєвропейському, національному, регіональному та місцевому рівнях; об’єкти поводження з відходами; обмеження у використанні земель (охоронні зони, зони санітарної охорони, санітарно-захисні зони, зони особливого використання земель, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, пляжні зони, смуги відведення, зони особливого режиму забудови, зони радіоактивного забруднення, зони надзвичайних екологічних ситуацій, спеціальні сировинні зони для виробництва сільськогосподарської продукції)
25. Зони природного ризику
Зони надзвичайної екологічної ситуації, деградовані землі (земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин)
26. Атмосферні умови
Атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зони та агломерації для моніторингу атмосферного повітря та управління якістю атмосферного повітря
27. Метеорологічні географічні характеристики
Погодні умови та їх вимірювання, опади, температура, вміст водяної пари, швидкість і напрям вітру
28. Морські регіони
Гідрографічні умови, шляхи руху суден, морські коридори, системи розподілу руху в територіальному морі, засоби навігаційного обладнання морських шляхів і акваторій
29. Біогеографічні регіони
Природно-сільськогосподарське, еколого-економічне, протиерозійне та інші види районування
30. Природні оселища (біотопи)
Ділянки суші чи водного простору природного або напівприродного походження, що визначаються за географічними, абіотичними та біотичними особливостями
31. Поширення видів
Географічний розподіл поширеності видів тварин і рослин у розрізі адміністративно-територіальних одиниць чи інших аналітичних одиниць
32. Енергетичні ресурси
Нафтогазопрояви, нафтогазоперспективні площі, структури, параметричні, пошукові, розвідувальні та експлуатаційні нафтові і газові свердловини, об’єкти альтернативної енергетики (гідроенергетичні, біоенергетичні, сонячні, вітрові енергетичні ресурси)
33. Мінеральні ресурси
Родовища корисних копалин, гірські породи, руди, мінерали, підземні води, відпрацьовані родовища загальнопоширених корисних копалин, прояви загальнопоширених корисних копалин, шліхові ореоли, точки і зони мінералізації, окремі мінералогічні знахідки з високим вмістом цінних компонентів, геохімічні, геофізичні аномалії
34. Об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони, об’єкти культурної спадщини
Об’єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони, об’єкти культурної спадщини, їх території та зони охорони пам’яток культурної спадщини, історичні ареали населених місць, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї
